30 вересня - Всеукраїнський День бібліотек

   Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань.

 У Всеукраїнський День бібліотек, ми поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх працівників цього безцінного осередка, з віками накопиченого, нашого людського досвіду і знань.
  Напередодні свята всі бібліотекарі Карлівської ЦБС написали невеликі есе про свою професію і про себе в цій професії. Ми представляємо ці творчі доробки до вашої уваги.

  Читати я люблю з самого дитинства. Добре пам’ятаю бібліотекаря ЗОШ №4 Катерину Михайлівну, якій часто допомагала підклеювати книги. Доля розпорядилася так, що працювати я прийшла саме в бібліотеку. Рік пропрацювала у відділі комплектування та обробки літератури, а потім і до сьогоднішнього дня – у відділі обслуговування.

  Робота бібліотекаря вражає своєю різноманітністю - це і пропаганда літератури, робота з каталогами, спілкування з читачами, робота з книжковим фондом. Бібліотекар, на мою думку, повинен добре орієнтуватися в книжковому просторі своєї бібліотеки, мати елементарні знання з різних галузей знань для того, щоб мати змогу допомогти користувачу бібліотеки у пошуках матеріалу, який його цікавить.

  Коли працюєш не перший рік, то вже знаєш інтереси та уподобання більшості читачів. І як приємно на душі стає від того, коли після якогось періоду відсутності на роботі, читачі говорять: «А ми за вами аж скучили», дякують за якусь порекомендовану книгу. Це найбільша радість для мене.

 Професія бібліотекаря потрібна буде і в майбутньому, адже жоден комп’ютер не замінить справжньої книги.

*****************************************************************************

Бібліотечна доля – наче книга,

Сюжет якої обираєш ти.

Її сторінки – лебедині крила,

Що прагнуть до нової висоти.

  Вибір професії в житті кожної людини – це вибір долі. Бібліотечне покликання… Це коли частиною твого життя стають люди та книги. Робочий інструмент бібліотекаря є – не ручка і формуляр, а його душа.

  40 років, як я переступила поріг бібліотеки і залишилася в ній назавжди. Плине та змінюється час, «цифрові технології» розвиваються дуже стрімко й інтенсивно впливають на громадське життя. Бібліотека – це частина нашого суспільства, яка має змінюватися разом з громадою в цілому та користувачами зокрема. Бібліотекар відіграє провідну роль у створенні іміджу сучасної бібліотеки.

Як бачимо, бібліотекар –

Як вчитель, як аптекар,

Навча, лікує, пропонує,

Виховує й поради роздає…

Отак воно в житті і є!

  Кожен,  хто працює сьогодні в бібліотеках, є творчою особистістю, бо найголовніша його місія – бути чарівником, котрий живе у світі книг та залучає своїх користувачів до таємниці слова, ріднить їх із книгою.

  Прагну досягти в житті простого дива – плекати віру і тепло, сіяти завжди добро. Головне для мене, щоб користувачі не покидали бібліотеку з почуттям розчарування чи невдоволення.

Бібліотека на селі – це центр громади.

Я пишаюся тим, що я – бібліотекар!

Я пишаюся тим, що я – сільський бібліотекар.

*****************************************************************************

  Тиша... Струнко, немов солдати, вишикувались на стелажах книги. На перший погляд, зшитки паперу, пожовклого від часу, чи новобілого, що пахне свіжим чорнилом. Та ні! Книги- це історія, пам'ять, душа... У кожної є своя доля, своя довжина віку. Мій обов'язок- знайти для кожної свого читача, бо я - бібліотекар, отой місток через безодню сучасних технологій до Царства книг, тонка струна, без якої не звучатиме мелодія поезій, світлий промінець, що зігріває теплим словом і дорослих, і малюків. Я володарка світової скарбниці, багатства якої щедро віддаю читачам, щоб повнились їхні серця добром, справедливістю, любов'ю...

Я вірю: чарівний дивосвіт книг ніколи не зміліє, бо

Книга навчає малих і дорослих.

Жить-бо на світі нелегко, непросто,

Хоч у нас є телефони, планшети,

«Сильні» комп'ютери, стильні гаджети...

Витвори ці появляються швидко,

Змінить щось інше їх - це очевидно.

Книга проста і доступна всім нам:

Старшим, молодшим, зовсім малюкам...

Книга корисна- її ти читай,

Є в ній багато цікавого - знай!

Книга - твій друг, твоя радість, життя,

Твій оберіг, твоє свято, буття...

Книга потрібна, як хліб, як вода,

Сонце, повітря, як рідна земля!..

Учіться, читайте і знайте:

Книга була!

Книга є!

Книга буде завжди!

*****************************************************************************

  Комусь, можливо, здається, що в епоху науково-технічного прогресу бути бібліотекарем – це не модно, не  престижно. Але вкотре повторююсь: «Живого спілкування з книгою не замінить ніщо». Бути бібліотекарем в наш час – не просто, адже вимоги до «сучасного» бібліотекаря високі: відчувати себе одночасно і вчителем, і психологом, і артистом; вміти мислити «по-новому» адекватно реагувати на зміни у суспільстві, освоювати новітні інформаційні технології. Відповідати цим вимогам – величезний труд. 

 Сьогодні в бібліотеці працювати важче, ніж колись, адже бібліотека повинна вижити й довести, що необхідна людству.  Сучасному суспільству потрібні нові бібліотека, бібліотекар і вдячний читач, бо це завжди креатив, творчість, шум, радість, відпочинок, змістовне проведення дозвілля…

*****************************************************************************

Нас усі уявляють мудрими,

Нас усі уявляють скромними,

В окулярах на ніс насунутих,

Книговидачею заклопотаними.

Але ми не лише розумниці.

Не сухі і безликі книжниці.

Ми – хранительки вічної мудрості

І невдячної справи подвижниці…

                                   (Н. Онофрійчук)

   Ці рядки повністю відображають моє особисте ставлення до роботи бібліотекаря. Я прийшла до бібліотеки зовсім юною і «храм» книг став моїм життям. І куди не кидала мене доля, але я знову і знову поверталась у стіни рідної бібліотеки.

  Часи змінюються, але нести людям добре, вічне ніколи не буде зайвим. А коли проводиш масовий захід і на тебе дивляться уважні оченята дітей, а потім вони беруть книги і приводять до бібліотеки своїх друзів, батьків, то напевне твоя праця не даремна.

  Бібліотеки були, є і будуть, книга завжди буде потрібна. А ще дуже хочеться щоб у наші бібліотеки надходило багато нових книг, преси, а двері бібліотек не закривалися від натовпу юних і дорослих читачів, а на зміну нам «старим» бібліотекарям прийшли молоді, енергій, залюблені в книгу.

*****************************************************************************

  Володіти світами, епохами, культурами, давати знання, допомагати, дарувати задоволення – і все це безоплатно. Це моя професія! Позбавляти людей самотності, дарувати їм можливість реалізувати нездійсненні творчі та освітні мрії. Це моя професія! Тренує пам'ять, тримає в інтелектуальному тонусі, заряджає позитивною енергетикою вдячних людей. Це моя професія!

 В моїй професії, поряд зі мною, працює ціла команда талановитих, креативних, добрих і чуйних однодумців.

 Моя професія – це професія майбутнього. Інформаційні технології, нові формати книг і інформації роблять миттєво доступним кожній людині інформаційний світ, з’єднують людей в різних картках світу, відкривають безмежні інформаційні можливості, народжують інші формати бібліотек.  Моя професія вічна. Вона буде розвиватися, адаптуватися до потреб читачів.

*****************************************************************************

  Я - сучасний бібліотекар! І я цим горжусь. Сучасна людина – це  стан душі, спосіб життя, склад думок. Це здобувається працею над собою.

 По-перше, треба вміти грамотно розмовляти, бо уміння вести бесіду покаже, чи справді ми маємо справу із сучасною, розумною людиною.

  По-друге, бути вихованою людиною – це теж неодмінний атрибут сучасної людини. Бути ввічливим, доброзичливим, доречно відповідати, не перебиваючи співрозмовника. Все це ні в якому бутику не купиш. Я вважаю, завжди будуть сучасними доброта і порядність.

  Бібліотекар повинен мати індивідуальний підхід до кожного відвідувача, якщо це маленький читач, то можна присісти, коли спілкуєшся, щоб бути на одному рівні з ним. Намагатися бути спокійним і врівноваженим у будь-якій ситуації. Не жалітися на читачів, а змінювати ситуацію власноруч. Займатися із задоволенням своєю справою. Не боятися взяти на себе відповідальність за найважчу справу. Рекламувати нові надходження, бо книги, як на мене, є безцінною і бездонною скарбницею знань.

  Прикро, що звичка читати – не так часто трапляється, як було раніше. Мені здається, що сучасна культура бідніє від того, що читати стали менше. Варто було б запровадити такий собі «культ книги», зробивши знайомство з літературою частиною свого життя. Книга не тільки вчить, а й виховує, і розважає, і лікує.

  Дивно, коли людина живе без книги. Так само, як людина самотня без друзів, людина самотня без книги. Тож ми, бібліотекарі повинні заохочувати народ читати книги, не відмовлятися від цього задоволення, яким би старомодним воно не видалося.

*****************************************************************************

  Професія бібліотекаря – важлива для населення, хоча багато хто говорить, навіщо вона потрібна. На перший погляд здається нібито це так, але як заглибитися, то ми бачимо значущість і важливість бібліотек в житті кожного. Коли потрібно виконати якесь завдання школяру, він в першу чергу звертається за допомогою до бібліотеки, коли людині сумно і хочеться поринути в світ фантазій чи пригод, також дорога веде саме до бібліотеки.

  Бібліотекарі віддають частинку душі своїй роботі, вони деякою мірою як психологи тому, що кожен читач індивідуальний і до нього потрібен особливий підхід. Коли спілкуєшся з читачами то з часом вже знаєш всі смаки цієї  людини і не вагаючись вже пропонуєш книгу, яка сподобається саме їй. Інколи читачі просто приходять поспілкуватися тому, що знають їх тут вислухають і як зможуть допоможуть порадою, пошуком інформації, добрим словом, або звичайно посмішкою.

  Для користувачів бібліотеки представлений великий вибір книг, журналів різної тематики, а також влаштовуються перегляди літератури, книжкові виставки для того, щоб можна було дізнатися більше про ту, чи іншу дату. Коли заходиш в цей храм книг, то нібито потрапляєш в другий вимір, де зупиняється час і ти можеш неквапливо поринути у світ прекрасної літератури.

 На мою думку професія бібліотекаря завжди потрібна населенню, саме в ній можна збагатитися духовно, просто відпочити і почитати улюблену книгу, знайти все що потрібно. Якщо не буде бібліотек в нашому житті, то наше молоде покоління розумово збідніє, словниковий запас буде набагато менший, молодь не знатиме своєї історії  і як висновок не буде спільних тем для розмов з однолітками.

  P.S.   Я ГОРЖУСЯ СВОЄ ПРОФЕСІЄЮ – БІБЛІОТЕКАР!

*****************************************************************************

  Бібліотеки – це скарбниці знань, мудрості, майстерності. Бібліотеки – це обереги духовних і інтелектуальних надбань людства. Бібліотеки – це доступ до інформації, це спілкування, це дозвілля.

В книжках відкриття

Всіх великих людей,

Думки, що хвилюють віками.

Ведуть в невідоме, незнане книжки

Розрадять, коли вам не легко,

Для нас зберігає їх довгі роки

Дитяча бібліотека!

 Одне з головних завдань бібліотекаря, який працює в дитячій бібліотеці, створити світ – де діти будуть читати, їм будуть читати, де зможуть мріяти, уявляти і розуміти світ, знайти книги, які їм подобаються. Всього декілька хвилин проведених в бібліотеці можуть стати днем пізнання, відкриття.

Світлом сонця удача хай лине,

Як в калиновій казці неначе,

І нехай джерелом

В ній неспинним

Буде радість і сміх дитячий!

*****************************************************************************

  Бібліотекар в душі, бібліотекар за покликанням. Чому з багатьох професій я обрала професію бібліотекаря? Не уявляю своє життя без книг, спілкування з читачами. Зараз до бібліотеки йдуть школярі зі списками літератури. Кожного я зустрічаю доброзичливо, допомогаю зорінтуватися в літературі. Бо основним принципом роботи - “Все для читача”

  Мабуть, важко знайти людину, яка не любила б книжки. Вони - нашi друзi та порадники. Ми дiзнаємося з книжок дуже багато цiкавого про життя. Книжок iснує дуже багато, i вони такi рiзнi, що важко було б без бiблiотеки. Саме там ми можемо познайомитись i з пригодницьки ми романами, i з iсторичними, i з мудрими народними казками, а також i з класичними творами.

  Кожна нова книжка - це завжди таємниця i знайомство з цiкавими героями, що можуть стати твоїми друзями. З деякими навiть не хочеться розлучатися. Хочеться вчитися у них, наслiдувати їхнi вчинки. Але я знаю - тут, у бiблiотецi за палiтурками книжок ховаються новi зустрiчi, й тому чекаю кожного разу на хвилину, коли можна зайти у її дверi та зазирнути у стелажi з книгами.

  Та бiблiотека - це не лише мiсце, де зберiгаються книжки. Якщо важко вибрати книжку самому, на допомогу прийде бiблiотекарка. Вона пiдкаже, що треба взяти, щоб пiдготуватись до урокiв, або просто що варто прочитати для себе корисного i цiкавого. Без такої допомоги легко розгубитись, бо книжок дуже багато. Навiть здається - для того, щоб прочитати їх усi, може не вистачити цiлого життя. Тому треба шукати серед них найважливiшi.

  За допомогою книжки я можу помандрувати по iнших країнах, чи навiть планетах, пережити разом iз героями безлiч пригод, порадiти чи посумувати з ними. А ще в бiблiотецi можна просто поспiлкуватись, подiлитися думками i враженнями з друзями.

*****************************************************************************

  В чарівний світ казки мене привела моя матуся. І першим другом, коли я навчалася читати,  стала книга. З того часу книга була для мене  і порадником і дороговказом. Тому я  вирішила присвятити їй все своє життя. Стати бібліотекарем або вчителем було моєю мрією, мене захоплювала робота  з дітьми. Вести їх у світ чарівних казок,  пригод, науки, техніки стало моїм покликанням.

  В давні часи бібліотеку називали аптекою для душі. І зараз це місце не тільки зібрання книг, а й місце де вміють розуміти і слухати, місце сповідей, одкровень. Саме тут люди відкривають свою душу, діляться горем і радістю, знаходячи в бібліотеці слухача й  порадника.

  Я вірю в те, що бібліотека і в майбутньому буде центром, як ми має доступ до сучасних джерел інформації. Центром культури, дозвілля, відпочинку, спілкування, осередком доброти, привітності… Бібліотека має залишатися храмом духовності.

  Я бібліотекар і я пишаюся своєю професією.

*****************************************************************************

 На сьогодні сучасний бібліотекар  повинен  вдосконалювати  свою діяльність, змінювати форми роботи. Ми не можемо стояти на місці, не враховуючи змінних тенденцій сучасного світу, щоб потік читачів не перетворився у маленький струмочок. Саме тому потрібно спішити ставити нову мету, щоб не втратити сенс існування, застигнути в руйнівній бездіяльності.

  Обов’язок бібліотекаря зацікавити, захопити  людину своєю діяльністю, щоб згодом мати постійного користувача. Сучасна особистість потребує спілкування, соціалізації. На мою думку, наша бібліотека стоїть на шляху втілення цих ідей, тренінги, яскраві акції, та плюс  креативність – це наша дійсність. Зустріч з письменниками, постами, художниками для когось це мрії, а для нас – робочі моменти. Мені пощастило, що я працюю в бібліотеці з питань мистецтв.

  Адже зробити людину людиною – всепоглинаюча ціль мистецтва.  Саме у міцному грунті духовності зростає особливість. Отож,  наша  бібліотека  є не лише інформаційним, перш за все, культурним центром.

*****************************************************************************

 Колись нас звали «сірі миші».

Були зразком буденності і тиші.

А зараз я – сучасної бібліотеки працівник,

І Карлівщини люд до цього ще не звик.

Дивується, що книги ще читають,

Коллажі, виставки, флеш-моби представляють.

Ви тільки-но погляньте: колежанки мої

Всі здатні на всілякі витіванки:

Жартую я, а ось Іринка і Маринка

Ступають павами в костюмах Українок,

Світлана в нас підкована всебічно:

У молоді гуртком керує юридичним.

Я горда, що зовусь – бібліотекар!

Приходьте всі до нас – в мороз, і в спеку.

Теплом душі своєї ми зігрієм,

Розрадить вас і зрозуміть зумієм.

З новинками літератури познайомим,

З цікавими людьми плануємо прийоми.

В нас теми зустрічей різноманітні:

Тут пісня, гумор і косметика новітня.

І інтернет – наш провідник в сучасний світ.

Такі ось ми – бібліотекарі, привіт!