Понад Крутами – вічність у сурми сурмить

Нема любові понад ту,
Що окропила кров’ю Крути.
І ту гарячу кров святу
Землі вкраїнській - не забути!

В. Письменний

Сьогодні ми вшановуємо героїв, які далекого 1918 року, незважаючи на нерівність сил, явну смерть, не зрадили своїх принципів, ідейних переконань і боролися за незалежність та суверенність Української держави. Ми згадуємо тих, хто дав нам історичний урок мужності і слави, незламності, молодих патріотів держави, урок для наслідування сучасною молоддю

Їх було триста – студенти та гімназисти. Проти них були тисячі – солдати, фронтивики та матроси більшовицької армії. Нерівний бій. Бій під Крутами, який на декілька днів віддалив захоплення Києва. Втрати сягали: до 250 юнаків, одна рота (до 30 людей) студентів і 10 старшин. Бойовий наказ наша молодь виконала. Їхній подвиг навічно ввійшов до літопису боротьби за незалежність Вітчизни, як одне із свідчень незламності духу українського народу, його вічним прагненням до волі і справедливості.

Ця подія залишила свій відбиток не лише в історії і в пам’яті народу, а й в літературі. «Вогненне слово Крути» – під такою назвою був представлений  перегляд літератури, на якому експонувались книги та періодичні видання бібліотеки. Біля перегляду бібліотекарі провели бесіду «Понад Крутами – вічність у сурми сурмить» з користувачами книгозбірні.

Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща. Вічна їм слава.

Крути – наша гордість і слава,
Там соколи юні у вічність пішли.
На клич молодої держави,
Піднялися вірні сини.

Грудьми у нерівному бої,
Спинили червону орду,
З честю впали герої,
За Україну свою.

На жертовню поклали,
Свої молодії життя.
Приклад відваги подали,
Слава героїв жива!