"...А спогади не тьмяніють"

Ніхто не забутий,

на попіл ніхто не згорів...

Солдатські портрети

на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам'ять в людей

і живуть матері,

Доти й сини, 

що спіткнулись об кулі, живуть.

Роки, обпалені війною… Чи близькі вони нам? Від слова війна пече у скронях... Оце і все? Якщо для нас це лихо тільки на словах, і ми не можемо до глибини самостійно усвідомити усю муку, біль і божевілля тих років, то це, можливо, і на краще, але історія відбулася. Живуть ще спогади і житимуть до безкінечності, бо є ще люди, яким пече від слова війна не тільки у скронях, а і у серці, у кожній клітині тіла, у невиліковній рані – душі. Ці люди ще поряд з нами – це наші дідусі, бабусі, їхні батьки. У кожній родині були і є свої солдати. Вони гідні найвищої шани як захисники рідної землі. Це їм маємо дякувати, що живемо під мирним небом незалежної держави.

З нагоди свята – Дня визволення України від фашистських загарбників, яке щороку відзначають 28 жовтня, у бібліотеці проведено годину пам’яті «…А спогади не тьмяніють». На зустріч були запрошені учні 8 – А класу гімназії ім. Н.Герасименко.

Школярі були не просто учасниками цього заходу, а й співавторами. Разом з бібліотекарем юнацького абонементу Світланою Глазко вони вивчали історію рідного краю, її героїчні сторінки, готували до виступу вірші та пісні. Із уст школярів звучали розповіді про земляків героїв Великої Вітчизняної війни М.П.Кучеренка, І.Є Качалка, Родика С.Л., Симоненка М. І. та ін. Пісні у виконанні Олі Кохановської та вірші прочитані учнями додали зустрічі душевності та ліризму.