Голос і душа пісенної Полтавщини

Уклін тобі, перлина України,

За неповторний, невмирущий спів

І нескінченні ті пісні однині,

Як пам'ять тих, хто так тебе любив...

Уже майже дев’ять років голос Раїси Панасівни Кириченко звучить тільки в записах. І квиток на такий концерт не купиш, і букет незрівнянній Козачці не вручиш… Утім немає у цьому світі й настільки величезного залу, який вмістив би одночасно всіх, хто віднаходить для особистого перегляду записи її концертів, спогадів, присвячені їй кінофільми. Те життя, яке Раїса Кириченко подарувала кожній своїй пісні, воістину незгасиме, адже ми продовжуємо, як і раніше, черпати наснагу з цілющого джерела її любові до рідної землі, до нашої славної історії, до батьківського порога і сивої берегині – матері…

Тож днями у бібліотеці пройшов День інформації з нагоди 70-річчя від дня народження Героя України, народної артистки, лауреата Національної премії ім. Т.Г.Шевченка, повного кавалера ордена княгині Ольги, Берегині української пісні Раїси Панасівни Кириченко.

Вшанувати пам'ять славетної землячки та прослухати бесіду «Це голос наш. Це – пісня. Це – душа», прийшли учні 9 – Б класу Карлівської ЗОШ №1. На початку зустрічі юна співачка Ніка Канівець привітала гостей піснею Р.Кириченко «Скаче в полі білий кінь». Звучали записи пісень нашої землячки і у виконанні солістів ансамблю «Господарочка» районного будинку культури. До уваги присутніх було представлено відеопрезентацію «Диво осені – квітка остання».

Гідно й гордо прожила своє благословенне піснею життя Р.Кириченко, стала голосом покоління, даруючи свої вистраждані, вимолені пісні. Тому й любимо її, і пам’ятаємо, і над цією пам’яттю не владні роки.

         

"...А спогади не тьмяніють"

Ніхто не забутий,

на попіл ніхто не згорів...

Солдатські портрети

на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам'ять в людей

і живуть матері,

Доти й сини, 

що спіткнулись об кулі, живуть.

Роки, обпалені війною… Чи близькі вони нам? Від слова війна пече у скронях... Оце і все? Якщо для нас це лихо тільки на словах, і ми не можемо до глибини самостійно усвідомити усю муку, біль і божевілля тих років, то це, можливо, і на краще, але історія відбулася. Живуть ще спогади і житимуть до безкінечності, бо є ще люди, яким пече від слова війна не тільки у скронях, а і у серці, у кожній клітині тіла, у невиліковній рані – душі. Ці люди ще поряд з нами – це наші дідусі, бабусі, їхні батьки. У кожній родині були і є свої солдати. Вони гідні найвищої шани як захисники рідної землі. Це їм маємо дякувати, що живемо під мирним небом незалежної держави.

З нагоди свята – Дня визволення України від фашистських загарбників, яке щороку відзначають 28 жовтня, у бібліотеці проведено годину пам’яті «…А спогади не тьмяніють». На зустріч були запрошені учні 8 – А класу гімназії ім. Н.Герасименко.

Школярі були не просто учасниками цього заходу, а й співавторами. Разом з бібліотекарем юнацького абонементу Світланою Глазко вони вивчали історію рідного краю, її героїчні сторінки, готували до виступу вірші та пісні. Із уст школярів звучали розповіді про земляків героїв Великої Вітчизняної війни М.П.Кучеренка, І.Є Качалка, Родика С.Л., Симоненка М. І. та ін. Пісні у виконанні Олі Кохановської та вірші прочитані учнями додали зустрічі душевності та ліризму.

Світочі українського козацтва

Широкую волю, блискучую славу

Вони колись добували;

За волю, за славу, за милу родину

Вони буйні голови клали…

14 жовтня, на свято Покрови Пречистої Богородиці, в нашій державі відзначається День українського козацтва.

З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Запорожці, зокрема, мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці з іконою її Покрова. Окрім того, на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, що обирала гетьмана, визначала, як козацтву жити далі. Тому символічно, що це свято встановлене Указом Президента № 966/99 від 07.08.1999 р. припадає саме на цю дату.

У День українського козацтва бібліотека перетворилася на куточок Запорізької Січі. Учні 9 – А класу Карлівської ЗОШ №3 у формі відеопрезентації дізналися багато цікавого про козацьку добу та побут козаків, позмагалися між собою у спритності, швидкості, кмітливості та силі у конкурсах «Сильні духом», «Сучасний козак», «У кого сильніша рука», відповіли на питання вікторини «Козацьке лото». У вигляді пантоміми діти представили виставу «Як козак проводив день» та інсценізували пісню «Несе Галя воду».

Європейський тиждень місцевої демократії

         Протягом 14 – 20 жовтня 2013 р. в Україні проходить Європейський тиждень місцевої демократії. Він був запроваджений в нашій державі Указом Президента України від 27 вересня 2007 р. № 922/2007.

Найпершою умовою демократичності суспільства є відповідний рівень громадянської культури, а ознакою демократії є участь громадян у формуванні органів державної влади, контролі за їх діяльністю, здійснення загального, рівного виборчого права у процедурах виборів, участь у розв’язанні суспільних проблем. Саме ці питання висвітлює книжкова виставка «Україна – європейська держава», що розгорнута у читальному залі районної бібліотеки. В рамках Європейського тижня у книгозбірні проведена і бесіда-обговорення «Історія виникнення та розвиток місцевого самоврядування в Європі».

         З метою інформування підростаючого покоління щодо основ місцевої демократії, ознайомлення їх із завданнями та принципами функціонування європейських стандартів системи місцевого самоврядування в районній бібліотеці для дітей обладнана книжковою виставкою «Ми пізнаємо Європу», проведена відео-подорож «Країнами європейської співдружності».

         В бібліотеках системи оформлені книжкові виставки періодичної, науково-популярної, інформаційно-довідкової літератури, яка висвітлює питання європейського вибору України, міжнародно-правові договори Ради Європи з питань місцевої і регіональної демократії, діяльність місцевого самоврядування.

 

 

 

        

Мелодія жіночих сердець

    Чи то дивачка осінь надихнула, чи журливі мелодії линуть з сердець, та саме назву "Елегія" обрали для свого новоствореного клубу жінки елегантного віку, що об'єдналися під гостинним дахом Карлівської центральної районної бібліотеки.

   Саме любов до літератури, музики зібрала володарок неспокійних сердець в це дружнє коло. На першому організаційному засіданні жінки окреслили теми майбутніх зібрань, висловили думки про форми роботу клубу. Жваво і рухливо була проведена гра "Фанти", що повернула присутніх в дитинство та дала змогу відкрити яскраві грані їх талантів та вподобань.

  Теплу атмосферу зібрання підтримували ліричні вірші карлівської поетеси Галини Вовченко, що звучали у виконанні керівника клубу "Елегія" бібліотекаря Світлани Плахотничої.

Тиждень паліативної та хоспісної допомоги

Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги відзначають щорічно у другу суботу жовтня. Ініціатором відзначення є Всесвітній альянс паліативної допомоги, куди входять національні та регіональні організації, які підтримують розвиток хоспісної та паліативної допомоги в усьому світі. Цього року Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги припадає на 13 жовтня.

Паліативна допомога - це комплексний підхід, мета якого - забезпечити максимальну якість життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням і членів його родини шляхом запобігання та полегшення страждань завдяки ранньому виявленню й точному діагностуванню проблем і проведенню адекватних лікувальних заходів, а також надання психосоціальної та моральної підтримки.

Відповідно до сучасних міжнародних підходів та концепцій, паліативна медицина повинна бути невід'ємною, інтегрованою складовою медичного обслуговування та соціальної опіки. Декларація ВООЗ (1990) та Барселонська декларація (1996) закликають усі держави світу включити паліативну допомогу в структуру національних систем охорони здоров'я.

В ці дні бібліотеках району пройшли різноманітні заходи. В центральній районній бібліотеці було організовано перегляд літератури «Подолаємо біль разом» та проведено бесіду «Хоспісна та паліативна допомога - місток до життя».

Всі ці заходи покликані привернути увагу держави і суспільства до проблем людей, хворих невиліковними хворобами. 

З криниці пам’яті рідного краю

Бібліотека відкриває две­рі у світ, а світ кожної людини, безумовно, розпочинається з рідного дому, малої батьків­щини, Вітчизни. Напередод­ні Всеукраїнського дня бі­бліотек, що відзначається 30 вересня, у центральній район­ній книгозбірні відбулися уро­чистості з нагоди присвоєння їй імені нашого земляка, відо­мого письменника, Заслужено­го журналіста України Анатолія Михайленка.

Участь у тому пам'ятному зі­бранні брали заступник голо­ви районної ради Василь Каплоухий, вдова письменника Людмила Михайленко, його се­стра Надія Михайленко, двою­рідний брат Анатолій Гайовий із дружиною Тетяною, працівни­ки районної і сільських кни­гозбірень під керівництвом ди­ректора ЦБС Зої Бондаренко, районного історико-краєзнавчого і Варварівського народно­го історичного музеїв та пред­ставники інших установ галузі культури, причетні до популя­ризації творчості і вшанування пам'яті нашого земляка.

Перерізавши символічну чер­вону стрічку, Василь Каплоухий у своєму вітальному слові подя­кував усім, хто долучився до ці­єї благородної справи, та, зо­крема, бібліотекарям, завдяки сумлінності яких районна кни­гозбірня майже рік працює, з гідністю несучи ім'я Анато­лія Михайленка. Він наголосив на тому, що до читання творів знаного письменника й публі­циста варто залучати молодь, адже вони є невичерпним дже­релом людяності, любові до рід­ного краю, назвавши як приклад щемливий публіцистичний твір «Батько. Повернення. Рекон­струкція болю».

«Вмира митець, але живуть перлини його творів – біль йо­го життя», – такою була провідна думка відеоролика «З криниці пам'яті рідного краю», створе­ного бібліотекарями, та буктрейлера на роман Анатолія Григоровича «Ордалія», що бу­ли запропоновані для перегля­ду учасникам зустрічі. До ре­чі, як відзначила директор ЦБС Зоя Бондаренко, буктрейлер на твір «Ордалія», автором якого є методист ЦРБ Наталія Мусієнко, виборов перше місце в об­ласному турі Всеукраїнського конкурсу буктрейлерів «Ожива­ють герої на екрані у рекла­мі», наразі його відправлено до Києва.

Звісно, до справи вшануван­ня пам'яті Анатолія Михайлен­ка були і залишаються при­четними нинішній і колишній очільники відділу культури і ту­ризму РДА. Так, Тетяна Обифіст відзначила, що вперше райбібліотека святкує Всеукраїн­ський день бібліотек у статусі бібліотеки імені А.Михайленка.

Це довгождана подія, яка ста­ла можливою завдяки небайдужості, перш за все, його рідних, творчих побратимів, підтрим­ці райдержадміністрації, ра­йонної ради, працівників куль­тури та бібліотекарів. А Лариса Гаврилова, зокрема, висловила вдячність працівникам районної книгозбірні, вдові та близьким людям Анатолія Григоровича за ту цілеспрямовану й плідну пошукову роботу, що відкрила для чималого читацького за­галу Михайленка як людину, як журналіста, як письменника.

Цю думку було підтрима­но на рівні Варварівської сіль­ської територіальної громади, куди опісля взяли курс учас­ники тих урочистостей. Але спершу вони відвідали ра­йонний історико-краєзнавчий музей, де формується експо­зиція, присвячена життю і твор­чості А.Михайленка. Аналогіч­ну роботу успішно здійснює і Варварівський народний істо­ричний музей під керівництвом Віри Бегмат, де діяльну натуру письменника представлено че­рез його творчу спадщину, лис­ти, фотопортрети різних років.

У Варварівці гості відвіда­ли також бібліотеку-філію, яку очолює Таміла Вус, та школу, яку Анатолій Григорович закінчив із золотою медаллю, їх гостинно зустрічали Олег Бегмат та інші представники сільської грома­ди. Велися щирі розмови, спо­гади про дорогу і близьку лю­дину сповнювали очі слізьми...

Як і повелося, після кожної такої зустрічі з родиною нашо­го відомого земляка-добротворця, книгозбірні та куточки пам'яті поповнюються новими реліквіями, книгами. Сувеніри й літературу під авторством А.Михайленка його вдова і се­стра передали кожному закла­ду, який вони того дня відвіда­ли, зокрема, нову збірку поезій його творчого побратима Вадима Крищенка «Не опускаючи очей. Вибране», власноруч під­писану автором.

Крім того, учасниками зустрі­чі в ході обговорення підготов­ки до відзначення наступної ювілейної, дати (75-річчя з дня народження письменника) було підтримано ініціативу та пору­шено питання про виготовлен­ня і встановлення на Варварівській ЗОШ меморіальної дошки.