1 жовтня – День людей похилого віку
Вартий пошани сивий волос
І старий тихенький голос.
До тих зморшок придивіться,
Станьте ближче і вклоніться
Весна і літо… як швидко вони спливають. І ось тихою ходою
підступає осіння пора: рано чи пізно, але дівчина стає молодицею, дружиною,
потім ненькою, далі свекрухою чи тещею і, врешті-решт, бабусею, а парубок
перетворюється на чоловіка, батька, тестя, свекра і, нарешті, стає дідом.
Людина, яка дожила до похилого віку, гідна поваги навіть
тільки тому, що їй це по милості Божій вдалося. Далеко не всім дано таке
величезне досягнення і благовоління відчути мудрість своїх років. Скидати з рахунків
людину, яка досягла певного солідного віку абсолютно нелюдяно. Літній вік
людини - зовсім не означає, що він вже на багато що не здатний, як раз навпаки,
то що може літня людина, рідко здатний зробити більш молодий і мова зовсім не
про сили і енергію, яка властива молодому поколінню, але про досвід і терпіння,
наполегливість та здатність досягати поставлених завдань, ментальної гнучкості
й толерантності, яка присутня в достатку у більшості літніх людей.
Елегантні, але юні душею члени клубу «Елегія» долучилися
до проведення свята, яке проходило у районному
будинку культури. Витончені витинанки, вишивки, плетені гачком вироби,
майстерно виконані Ольгою Сиченко, Олександрою Гнатенко, Валентиною Улько,
стали окрасою виставки.
Жінки із задоволенням переглянули концертну програму,
щирими оплесками нагороджуючи виконавців.
Такі заходи є не тільки чудовою можливістю поринути у
чарівний світ мистецтва, а й гарною нагодою для спілкування з однодумцями.
В цей, осінню зігрітий день і час, хочеться сказати,
поважайте дорогих вам рідних, будьмо чуйними у ставленні до них, - людей
похилого віку, бо це є наріжним каменем людяності. Поважаймо, шануймо, робімо
добро!
Немає коментарів:
Дописати коментар