Понад Крутами – вічність у сурми сурмить
Нема любові понад ту,
Що окропила кров’ю Крути.
І ту гарячу кров святу
Землі вкраїнській - не забути!
Що окропила кров’ю Крути.
І ту гарячу кров святу
Землі вкраїнській - не забути!
В. Письменний
Сьогодні ми вшановуємо
героїв, які далекого 1918 року, незважаючи на нерівність сил, явну смерть, не
зрадили своїх принципів, ідейних переконань і боролися за незалежність та
суверенність Української держави. Ми згадуємо тих, хто дав нам історичний урок
мужності і слави, незламності, молодих патріотів держави, урок для наслідування
сучасною молоддю
Їх було триста – студенти та гімназисти. Проти
них були тисячі – солдати, фронтивики та матроси більшовицької армії. Нерівний
бій. Бій під Крутами, який на декілька днів віддалив захоплення Києва. Втрати
сягали: до 250 юнаків, одна рота (до 30 людей) студентів і 10 старшин. Бойовий
наказ наша молодь виконала. Їхній подвиг навічно
ввійшов до літопису боротьби за незалежність Вітчизни, як одне із свідчень незламності
духу українського народу, його вічним прагненням до волі і справедливості.
Ця подія залишила свій
відбиток не лише в історії і в пам’яті народу, а й в літературі. «Вогненне
слово Крути» – під такою назвою був представлений перегляд літератури, на якому експонувались книги та періодичні видання бібліотеки. Біля перегляду бібліотекарі провели бесіду «Понад Крутами – вічність у
сурми сурмить» з користувачами книгозбірні.
Україна пишається молодими Героями.
Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща. Вічна
їм слава.
Крути
– наша гордість і слава,
Там соколи юні у вічність пішли.
На клич молодої держави,
Піднялися вірні сини.
Там соколи юні у вічність пішли.
На клич молодої держави,
Піднялися вірні сини.
Грудьми
у нерівному бої,
Спинили червону орду,
З честю впали герої,
За Україну свою.
Спинили червону орду,
З честю впали герої,
За Україну свою.
На
жертовню поклали,
Свої молодії життя.
Приклад відваги подали,
Слава героїв жива!
Свої молодії життя.
Приклад відваги подали,
Слава героїв жива!