«Душа не втомлюється, не старіє, не хворіє»
              Г. Вовченко

  А вам часто доводиться спілкуватися з творчими людьми? Той, кому хоч раз випала така нагода, пам’ятатиме про це довго…
  5 квітня в Карлівській центральній районній бібліотеці відбулася зустріч учнів 11-А та 11-В класів міської гімназії імені Ніни Герасименко з відомою полтавською поетесою, ювіляркою  Галиною Вовченко. Вона народилася в нашому рідному місті. Бібліотекарі розповіли про життєвий і творчий шлях майстрині слова. Ми дізналися, що вона є лауреатом та переможцем багатьох конкурсів. Отже, карлівській землі є ким пишатися. Галина Вовченко – автор 12 поетичних збірок (готується до друку 13-та). Із насолодою ми прослухали пісню на її слова «Осені вальс» (музика Ксенії Виговської), яка сподобалася всім, без сумніву! Осінь, до речі,  -  її улюблена пора року. Учні декламували поезії Галини Вовченко. Складно стримати хвилювання, коли виступаєш перед авторкою, але, на мою думку, вони впоралися, адже в кожен рядок уклали часточку душі. Потім старшокласники мали можливість насолодитися поезіями в авторському виконанні. Звісно, така нагода випадає не часто. Галина Вовченко донесла до нас зовсім інше значення, власне, первинне.  Кожен рядок має  глибокий сенс , тому всі присутні слухали, затамувавши дихання.  Крім поезії,  Г. Вовченко захоплюється фотографією. Вона представила нам свою збірку «Фотопоезії» , світлини в якій вразили багатством та витонченістю. Далі учні мали змогу поставити поетесі запитання, за це вони були нагороджені авторськими світлинами. Отже, про цю зустріч спогади залишаться надовго.
  Ми дізналися багато про Галину Вовченко не тільки як про поетесу. Це людина з багатим життєвим досвідом, який прагнула передати нам. ЇЇ душа дійсно «не втомлюється, не старіє, не хворіє.»  Поетеса закликала нас мріяти, розкрила своє життєве кредо. Майже непомітними краплинками гумору вона надавала бесіді невимушеності й простоти. Ніхто не відчував себе скуто. Ми насолоджувалися мальовничими пейзажами, які вона так майстерно зображувала рядками віршів. Також міркували над філософською лірикою. Кожен із нас знайшов щось для себе. Виникало відчуття, що з цією людиною знайомі вже давно. Вона чудова дружина й мати, адже з любов’ю розповідала про чоловіка й дітей, які є головною цінністю в житті. Згадувала поетеса про щасливі й трагічні моменти, які подарувала доля. Зізналася: «Еліксир молодості – бажання жити.»
  Це дуже цікава особистість, яку не втомлюєшся слухати. Сподіваюся, що зустріч із Галиною Вовченко не була останньою, адже на свою малу батьківщину вона частенько навідується. Ми з нетерпінням чекаємо на вихід друком її нової збірки.
  Від імені всіх присутніх на зустрічі сердечно дякую Галині Василівні за цікаву бесіду! А читачам замітки раджу познайомитися з її творчістю, якщо ще не випало такої нагоди. Запевняю, що поезії  не залишать нікого байдужим. Бажаємо Вам творчих злетів і натхнення! Продовжуйте радувати нас своїми поезіями! Із нетерпінням чекаємо на Вас у Карлівці!