Бібліотечний проект "Їх доля - Україна. Вона єднає їх через роки"

(присвячено 70-річчю перемоги у Другій світовій війні)

   Війна... Вона нікого не залишає байдужим. Це - біль, горе, страждання. Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Та на долю сьогоднішнього покоління теж випало серйозне випробування - захищати свою Батьківщину від посягань агресора. Перед вами світлини представників поколінь одного роду: старші дивляться із вицвілих фото, пройшовши шляхами Другої світової війни на сьогоднішніх захисників Вітчизни.

-Нас вирізали масово і вперто.
Нас вішали і били, як могли.
Стріляли в наші душі кулеметом.
Та ми, онуче, вижити змогли.

-І ти йшов в бій без страху, без зупину?
Ти, Діду, вірив в перемогу, так?

-Я, рідний, вірив в Україну!
І я залишив в юності свій страх.

-Ти не боявся впасти і не встати?
Не страшно було брати автомат?

-Я, милий, став тоді солдатом,
і був готовий до страшенних втрат. 

-Ти підростеш і зрозумієш, сину,
ту правду, яка всю душу рве.

-Чому Ти плачеш, Діду? Ти ж мужчина!
Ти сам казав, що плакати - для баб!

-Болить мені за нашу Батьківщину!
Не дай Бог Тобі пізнати цю ж печаль.

... пройшло 15 років. Дід лежачий,
бо сильно захворіло все життя.
Онук прийшов до Діда, не дитячий.
І взагалі, далеко не дитя.

Прийшов в воєнній формі, з автоматом.
І з прапором на плЕчах... Онуча.
За ним прибігла і ридає Мати.
І Дід не зміг повірити очам.

-Куди? Навіщо? Рідний, що з Тобою?
В війну ти переграв в дитячих снах?
І де ти взяв дорослість, форму, зброю?
Куди ти спрямував свій юний шлях?

-Я зрозумів, що значить - біль за Батьківщину!
І ворог наш - далеко не з тварин.
Я, Рідний, вірю в Україну!
І ворог в нас з Тобою лиш один!

  Костянтин Майфат захищав українську землю від агресії та тероризму у Луганській області. А його дід - Іван Іванович Майфат під час Другої світової війни теж захищав Батьківщину від нацистських окупантів у 1-му Українському кавалерійському полку.

  

  Сергій Козачинський боронив Україну від агресора у м.Щастя Луганської області, дід - Федір Вікторович Іванько воював у 1941 - 1943 рр.

   Ілля Мелещенков захищав Батьківщину у Донецькій області, дід - Савва Іванович Захожай - під час Другої світової війни.

  Ми запрошуємо всіх долучитися до цього починання та додати світлини близьких, рідних, знайомих на сторінки пам'яті нашої бібліотеки, нашого краю - мирного, щасливого українського краю!

Полум'ям подвигу вашого наші горять серця

Весна іде, і і переможним кроком

В тюльпановому вічному вогні

Йде травень крізь хвилини, дні і роки,

Несе нащадкам спогади свої.

  

  Друга світова війна – найбільш кривава сторінка в історії людства. 50-80 мільйонів вбитих – ціна цього безумства. Саме як страшну трагедію Другу світову пам’ятають і згадують в усьому світі.

  Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони - святиня нашої пам’яті. Сьогодні ми віддаємо данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої cвітової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.

  Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна, пам'ятаємо, що ця трагедія була такою масштабною через те, що ми не мали своєї держави. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації, які не потурали йому, а дали рішучу відповідь.

  Не стояли осторонь і працівники бібліотеки, які теж підготувалися до відзначення Дня пам'яті та примирення. Разом із учнями 8 класу ЗОШ №3 було проведено годину пам'яті "Полум'ям подвигу вашого наші горять серця". Бібліотекар Ольга Головня розповіла дітям про неповторну мужність і героїзм людей, які відстоювали волю і незалежність своєї Батьківщини. Життя кожного, хто пройшов через пекло війни - це окрема історія, достойна увіковічення. Школярі дізналися про героїчний шлях наших земляків Миколи Кучеренка, Леоніда Радевича-Сягайла, Миколу Симоненка, родину Погорілих, які пройшли через страшне пекло війни. На масовому заході прозвучали вірші про війну у виконанні Аліни Єфремової.

  До уваги користувачів у бібліотеці підготовлено книжкову виставку "Згадай, Україно, вогненні роки..." та перегляд літератури "День перемоги людських цінностей".

   Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона – запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.