37 років тому помер у російському таборі політв’язень. Вірний син України
жив, творив і загинув, щоб український народу мав те, на що заслуговує –
свободу, незалежність, право на рідну мову, історичну пам'ять. Як письменник і
громадянин Cтус належить до тих духовних лідерів нації, актуальність яких із
плином часу не зменшується, а набуває все більшої ваги, бо сьогодні він єднає
два віддалені регіони – Поділля й Донеччину, ніби стверджуючи своєю долею ідею
соборності України.
В пам'ять про поета в Україні створили чимало монументів та барельєфів із зображенням видатної української постаті, на його честь названі вулиці, знято кілька документальних фільмів, його твори увійшли до шкільної програми. У читальній залі ці книги представлені на викладці-спогад «Роковини загибелі Василя Стуса», що є золотим спадком вітчизняної літератури.
Немає коментарів:
Дописати коментар