З Новим Роком!!!

Любі друзі!

  У повітрі витає справжня магія Нового 2016 року! Насолоджуйся нею від душі і даріть всім навколо тепло свого серця і тоді найзаповітніші бажання збудуться, а святковий настрій затримається на цілий рік!

  Щиро вітаємо вас з Новим 2016 роком! Хотілося б побажати виконання всіх заповітних бажань, міцного здоров'я, щирого сміху. Нехай у житті буде більше яскравих і барвистих моментів, взаємної любові, щастя і добра. Всі біди і тривоги, які зустрінуться на вашому шляху, нехай вас обходять стороною. Всього найкращого в наступаючому 2016 році!

Бібліотечні посиденьки "Як у нас на Україні"

  

 
  13 грудня православні християни відзначають свято на честь святого апостола Андрія Первозванного. Це свято, одна з традицій, яка передається українським народом з покоління в покоління. Водночас день Андрія був в народі великим зимовим молодіжним святом. Наша бібліотека не залишилась осторонь та з нагоди свята підготувала для учнів 9- А класу ЗОШ № 1 бібліотечні посиденьки «Як у нас на Україні». Атмосферу фольклорного дійства передавали вишиті рушники, хустини, якими прикрасили приміщення «Світлиці» РБК, у якому відбувалися вечорниці.

  Розпочався захід розповіддю ведучих про походження свята, про звичаї і традиції святкування. Далі серед учнів проводились розважальні дійства. Хлопці брали участь у конкурсі відкушування «калити». Спрогнозувати майбутнє кохання і те, яким воно буде, мали можливість дівчата, випробовуючи свою долю в одному із найпопулярніших ворожінь. Учні брали активну участь у конкурсах «Веселі шаровари», «Панас, хапай нас».

  Веселі конкурси, інтригуючі ворожіння, співи запальних народних пісень, а також смачне частування традиційною стравою української кухні – варениками - все це зуміло подарувати хороший настрій усім присутнім.

Літературно-мистецька година «Осяяні красою і талантом»

Співоча земле! Край талановитий,

Натхнення геніям ти щедро дарував…

      

Щедра полтавська земля дала світові цілу плеяду вчених, письменників, митців. От і на останньому засіданні читацького клубу «Елегія» відзначили 115 річницю від дня народження Катерини Білокур.

Познайомились з тернистими життєвим шляхом художниці, милувались картинами. Чудовим супроводом до творів стали вірші полтавських поетес, що вдало зібрала бібліотекар Світлана Плахотнича. На читачок з полотна поглядали

І гладіолуси розкішні,

Барвисті айстри – аж горять.

А серед них - гвоздики пишні

Яскравим цвітом майорять.

Її квіти зворушують ліричністю й співзвучні з мелодійністю народних пісень. А ще Катерина мала неабиякий літературний талант, який виражала у листах до друзів і знайомих. Вони, писав Микола Бажан, «наче сплески світла, осяюють ту незбагненну, загадкову… путь, яку проходить творчий геній. Листи жінки, яка навіть не вчилася у початковій школі, такі ж талановиті, як і її картини…».

Ця жінка мала честь і мала біль

так довго і терпляче йти до слави.

З зорі в зорю робітоньку робить,

а у ночі – свій дивний геній бавить.

Права дитини ти маєш знати

  Щорічно 10 грудня в світі відзначають Міжнародний день захисту прав людини. Ця дата була впроваджена Генеральною Асамблеєю ООН в 1950 році на честь прийняття 10 грудня 1948 року Загальної декларації з прав людини. Декларація стала першим світовим документом, що сформулював положення про права людини.

  Загальна декларація прав людини, проголосила рівність всіх жителів планети перед законом. Людина, її життя і гідність, права та свободи визнано найвищою цінністю кожної держави. Проголошено, що всі люди рівні у своїх правах. При цьому права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Вони належать кожній людині від самого народження й протягом усього життя, не залежать від волі держави, не даруються й не можуть бути скасовані. Будь-які угоди, спрямовані на обмеження прав людини, визнаються недійсними.

  Загальна декларація прав людини - важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом - і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.

  Саме тому 1989 року ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція - це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов'язання дотримуватись прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а значить - пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.

  Отже, від народження всі люди мають певні права, які гарантовані і захищаються державою. Їх потрібно знати й реалізовувати. Але важливо запам’ятати: поводитись слід так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини. Незнання закону не звільняє від відповідальності за вчинки, дії або бездіяльність.

  Про все це детальніше дізналися учасники правового клубу «Діалог» на пізнавальній годині «Права дитини ти маєш знати».

На пам'ять не покладено табу

  І знову остання субота осені. День, коли природа, здається, поділяє скорботу людську за тими, хто саме в такі сірі дні дочасно відійшов у вічність, не виконавши Богом даного призначення, чиє дерево роду всохло назавжди. Дерево до дерева, вулиця до вулиці, село до села… цілі ліси зі знищених дерев життя назавжди зникли з лиця української землі.

  Саме до Дня пам’яті жертв Голодомору працівники бібліотеки спільно з 9-Б класом ЗОШ №1 (кл. керівник – Замкова І.І.) провели годину історичної правди «На пам'ять не покладено табу».

  Учні зрозуміли, що голодомор – не історична минувшина, а глибока демографічна і духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам'ять його очевидців і жертв. Українців позбавляли Батьківщини, мови, винищували родовід, обкрадали духовно, морили голодом, вбивали і примушували мовчати. Саме про всі ті страшні часи вели мову дев’ятикласники – Мокляк Ольга, Коваленко Поліна, Половинка Дар’я, Шапошник Максим, Десятніченко Олег, Ковальова Дар’я, Подчерняєва Карина, Подчерняєва Анна, Шадько Ірина, Лазурович Юлія, Омельченко Михайло.  Із вуст школярів лунала поезія про ту страшну трагедію, яку пережила Україна.

  Занадто багато безіменних могил в Україні. Хвилиною мовчання вшанували присутні убієнних голодом людей. Із болем і сльозами на очах згадувала пережиті важкі дні живий свідок тих часів Заворотня Н.Х., якій на той час було 9 років.

  Кожен громадянин України повинен знати масштаби цієї трагедії, внаслідок якої в мирний час на своїй землі загинули мученицькою смертю мільйони наших земляків, зникли з карти України сотні і тисячі сіл і хуторів. І не тільки знати і пам’ятати, а й передавати це знання дітям і онукам, шанувати пам’ять загиблих, робити все можливе, аби подібні трагедії не могли повторитися НІКОЛИ.