Революція гідності: ми маємо пам’ятати

Жити в переломні моменти історії - складно, а бути творцем історії – відповідально. Не кожен може взяти на себе цей тягар,  що возвеличує в часі, або скидає в провалля забуття. Герої, які  вогнем свого серця освітлюють шлях тим, хто йде за ними в пошуку істини, приречені на муку, а нагорода за це - віра в те, що недарма їх подвиг, а ще - пам'ять поколінь.

Ті, хто поклав своє життя на Майдані, знали, що згоріли немарно, світло їх сердець – заграва нашого дня, і незгасне ніколи. Це вони довели всьому світу, і своєму народу сповна – ми гідні кращого на багатій землі наших пращурів. Майдан став символом боротьби за свободу й оновлення країни. Найменше, що ми можемо зробити сьогодні, згадати та пережити в пам’яті знову події річної давності.

В рамках обласного місячника вшанування пам’яті герої Революції  Гідності і захисників України «Душу і тіло положим за нашу свободу в бібліотеках Карлівщини пройшли змістовні заходи пам’яті. В центральній районній бібліотеці ім. А.Михайленка організована книжкова виставка «Щоб не стерла  пам'ять забуття», для користувачів проведено бесіду-хронологію  «Минулим гордимося – в майбутнє віримо», бібліографічну розвідку «Вкарбуємо в пам'ять». В районній бібліотеці для дітей було проведено годину пам'яті "Вони підняли прапор Революції Гідності", відеоперегляд "Революція гідності: ми маємо пам'ятати", бесіду "Герої не вмирають", відкритий перегляд літератури "Героям Слава".

В сільських бібліотеках – філіалах користувачі можуть ознайомитися з газетними та інтернет - матеріалами на відкритих переглядах літератури: «А сотню вже зустріли небеса..», «Їхня жертва безмірна, їхня жертва свята», прослухати бесіди, інформаційні огляди «Тут гартувалась Нації сталь», «Майдан – це серце України і народу»та ін..

Всі ці заходи наповнені душевним болем, бо не загоїв час ран, ятрить новими випробуваннями, кращі сини та дочки захищають гідність та свободу нації. Слова із поезії Тетяни Домашенко «Повстанське серце» надихають та вселяють віру в майбуття:

Ніхто не візьме в руки наш Майдан

Земна й небесна сотні йдуть єдино

Вінець терновий, біль Христових ран

Ти показала світу Україно!

Ми усі маємо  не забувати НЕБЕСНУ СОТНЮ, яка очистила наші душі. Втрачені сини  - гордість для десятків поколінь, вони – герої,  що не вмирають! 

Вечір-портрет "Я закоханий палко, без міри"

  З глибини народного життя вийшла поезія Василя Симоненка. З мужності народу, з горя його і його звитяжної боротьби виспівалась вона. Звідси той дух непоборний, яким вона пройнята.

  Вітер часу не остудить Симоненкових поезій, вогнем душі жевріють вони і сьогодні, як і тоді, коли вперше так жагуче й неповторно випурхнулись у світ.

  Його пророчі слова

Можливо, знову загримлять гармати,

І танк зімне пшеницю на лану,

І буде плакать і журитись мати,

Коли сини ітимуть на війну…

заставили зронити сльози учасниць клубу «Елегія», що зібрались на вечір-портрет, присвячений   80-річчю поета-земляка. Адже всіх хвилюють події в Україні, а тим більше жінок-матерів. З захопленням поринули вони у світ поезії Василя Симоненка. З цікавістю знайомились з нелегкими сторінками життя автора, із задоволенням цитували поетичні рядки. У Симоненка подобається все: і громадянська поезія, і лірика, і поетичні казки.

  Дорога Василя Симоненка не зупинилась біля його могили у Черкасах. Адже лишилася і ще одна – у людське безсмертя, де буде звучати Симоненків заповіт:

Можна все на світі вибирати, сину

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

 

Пам'яті Андрія Кузьменка

До небес відлетіла людина.

Світлим ангелом став музикант.

За ним щиро сумує країна,

бо у нього був справжній талант.

Він писав, не лякаючись осуду.

Він писав лиш про те, що болить.

Брав натхнення із власного досвіду.

Цінувати умів кожну мить.

Був Людиною справжньою, гідною.

Його знали й любили усі.

Його творчість була необхідною

та й лишається... Лиш у росі

очі тисяч сьогодні знаходяться,

бо людини вже з нами нема.

І дороги з ним наші розходяться.

Його - небо, а наша - земля.

Пам'ятати його вічно будемо.

Теплу посмішку, погляд з добра.

Ми ніколи тебе не забудемо!

Спочивай же із миром, Кузьма...

                                   Ольга Нікітіна

  Один із тих небагатьох, які не загубили себе, залишилися справжніми. Він запалював серця тисяч своєю музикою! Не має в його піснях фальшу і пафосу. Мало тих хто на всю країну казатиме так, як є, а ще менше тих, хто попри свою популярність не забуває звідки він. 

  Кузьма завжди житиме в наших серцях. Він завжди буде з нами в піснях, на фотографіях, ми завжди зможемо побачити його на відео, а саме головне ми його завжди почуємо й побачимо в наших серцях. Сміливий, чесний, справедливий, з очима щирими і щедрими ділами, з відкритим серцем і чистою душею, назавжди в пам'яті залишиться таким. Вічна пам'ять!

"Червона калина на білому снігу..."

Слава,слава Україні і її народу,

Що своїм життям безцінним захищав свободу,

Що довічну самостійність розумом відстояв,

Тричі слава Україні і її героям.

      29 січня Україна шанує героїв, що загинули в битві під Крутами.  Битва під Крутами – один із важливих сюжетів сучасної української історичної пам’яті, який вже давно перестав сприйматись як рядова історична подія. Битва під Крутами є історичним образом, що має важливе значення для  української ідентичності.

    Згадали вікопомну подію  в  Карлівському історико-краєзнавчому музеї на літературно-історичній годині  «На Аскольдовій могилі український цвіт». Це був спільний захід працівників музею та бібліотеки для учнів гімназії ім. Н.Герасименко. 

  Розповідь про драматичні події минулого перемежовувалася поетичними рядками, поєднувалася з сучасністю.Крути стали початком нової доби в історії України, їх відгомін звучить і сьогодні, в героїчній боротьбі воїнів АТО, що боронять незалежність нашої держави. Бібліотекар Марина Плюта провела інформаційний огляд за матеріалами відкритого перегляду "Червона калина на білому снігу..."

      Кров під Крутами не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя, розквітали пелюстки Волі. Крути, без сумніву, були, є і будуть завдяки доблесті молодих студентів, однією з героїчних сторінок нашої історії.

Витязь молодої української поезії

  28 січня працівниками Карлівської книгозбірні імені А.Михайленка спільно з 9 класом ЗОШ №1 був проведений поетичний альманах "В.Симоненко: Я на світі такий один", присвячений 80-річчю від дня народження поета. Учні дізналися про життєвий шлях українського митця, познайомилися з його літературною діяльністю. Із почуттям поваги до автора, школярами були продекламовані його вірші. Завершила захід учитель української мови та літератури Клавдія Мартиненко. Вона розповіла про значення творчості Василя Симоненка. До уваги читачів у бібліотеці організований відкритий перегляд літератури "Витязь молодої української поезії".