Вечір поезії «Мамина вишня»

Весна… Пробуджується все живе, тріпоче і хвилюється в очікуванні дива. Весна… Вже сама згадка про неї будить у серці щемну радість, тривогу. Саме у цю прекрасну пору людство вшановує жінку: жінку – кохану,  жінку – господиню,  жінку – трудівницю, жінку – берегиню життя на Землі. А перш за все – жінку-матір. Адже жінка сама – як весна. Сонячна, світла, життєрадісна, яскрава, справжня.

Треба мати ліричну поетичну душу, щоб почути голос весни. Тому саме у чудовий весняний день, у рамках чергового засідання літературного молодіжного клубу «Джерело», ми звертаємося до поетичних рядків про весну, жінку, матір, кохання. На вечорі поезії пролунало багато прекрасних рядків, із цікавістю школярі прослухали легенду про кохання.

Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі

  26 квітня 2014 року виповнилося 28 років, як трапилась аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Ця страшна біда зачепила своїм чорним крилом Україну, Росію, Білорусь. Маленьке поліське містечко Чорнобиль, якому виповнилося 800 років, зайняло місце в сумнозвісному списку поряд з Хіросімою і Нагасакі. За розрахунками експертів, сумарний викид радіоактивних матеріалів становив 50 мільйонів кюрі, що рівнозначно 500 атомних бомб. З кожним роком людей, які ціною свого життя та здоров'я рятували Україну від наслідків цієї трагедії стає дедалі менше, і саме тому не слід забувати про них.

   З нагоди відзначення річниці трагедії на Чорнобильській АЕС у бібліотеці відбулася година пам'яті "Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі". На цей захід завітали учні 9 - Б класу ЗОШ №1. Школярі читали вірші, переглядали відеоролик "Чорнобильська трагедія" та здійснили віртуальну екскурсію до Чорнобиля. 

   Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам'яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони, які лунатимуть за тими, кого нема...