Напередодні
вшанування 40 річниці Чорнобильської трагедії у бібліотеці проведено захід,
який був не просто спогадом — він став болем, що озвався в серці кожного… Разом зі студентами
ПТУ 50 ми зчитували той самий «код пам’яті», який не стирається роками. Бо
Чорнобиль — це не лише дата. Це людські долі, обірвані мрії і подвиг, що не має
права на забуття.
Особливо щемливими
стали живі свідчення тих, хто бачив трагедію на власні очі. Своїми спогадами
поділилися голова ГО "Союз Чорнобиль" Віктор Ляскало та ліквідатор
Володимир Івер. Без пафосу, без гучних слів — лише правда, яка пронизує до
сліз. Про страх і силу. Про обов’язок і ціну життя. Про ранок, який назавжди
змінив усе…
У тиші зали звучала
пісня у виконанні Світлани Замицької — як молитва, як біль, як пам’ять… Ми
вдячні вам за життя. Ми пам’ятаємо вашу мужність. Ми не маємо права забути. Чорнобиль — це не минуле.
Це урок, який ми повинні берегти у серці.
Немає коментарів:
Дописати коментар