Онлайн-презентація книги «ГЕРОЇ КРУТ І ПОЛТАВЩИНА»

 Герої Крут і Полтавщина : збірник / Упорядн. О.Пустовгар. - Полтава : Дивосвіт, 2020. – 120с.

У січні 1918 року відбулась важлива подія в історії України - бій під Крутами. Тоді українські студенти і гімназисти на кілька днів стримали наступ російсько-більшовицьких військ. Це дало змогу виграти час, щоб визнати на міжнародному рівні нашу молоду державу – Українську Народну Республіку.

До книги «Герої Крут і Полтавщина», виданої з нагоди відзначення 100-річчя Української революції 1917-1921 років, увійшли найрізноманітніші матеріали. Це й і сторична стаття кандидата історичних наук Михайла Ковальчука, це й короткі оповіді упорядника про 12 звитяжців – учасників бою. Це й спогади учасників бою, яким поталанило вижити у вирі тодішньої російсько-української війни. Йдеться про тих учасників бою та авторів спогадів, чиє життя було пов’язане із полтавським краєм. Важлива частина книги – «крутянські» вірші, які належать перу полтавців.

Трагедія, ім’я якої - Крути

   

    Є в історії України події, які стали знаковими, символічними. Такою подією є героїчна смерть під залізничною станцією Крути молодих захисників Української держави.

Події 29 січня 1918 року, які живуть в душі українського народу, і сьогодні ятрять його серце. Тож давайте зазирнемо в минуле, відкриємо ще одну сторінку нашої історії, усвідомимо суть трагедії, ім’я якої - Крути.

https://youtu.be/c8S16Zj2hBg?t=28

Голокост - лихо століття

 

    27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року.
     Голокост (на івриті «Шоа») – це термін, яким визначено жорстоку політику переслідування та масового винищення євреїв нацистами під час Другої світової війни лише за етнічну приналежність. Більш детальну інформацію можна дізнатися з видань, які представлені на викладці літератури «Голокост – лихо століття».
     Сьогодні  ми, нове покоління, повинні берегти пам’ять про Голокост, формувати наш світогляд в умовах толерантності та належного ставлення до загальнолюдських цінностей, щоб більше ніколи у світі не повторилася ця жахлива трагедія в світовій історії.

Цікаві факти про Павла Тичину

Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. у родині сільського дяка на Чернігівщині. Він належав до найосвіченіших радянських письменників, чия ерудиція охоплювала не лише літературу, а й інші види мистецтва.

     До 130–річчя від дня народження українського поета, державного та громадського діяча пропонуємо переглянути цікаві факти:

1. Павло Тичина народився у 1891-му році у селі Піски Чернігівської області. Був одним з 13-ти дітей у дяка Григорія Тичини. Майбутній поет отримав духовну освіту, мав прекрасний голос і слух.

2. Багато хто не знає, але Павло Тичина мав задатки художника, і в зрілому віці часто шкодував, що не пішов тим шляхом.

3. Свої твори Павло Тичина писав лише олівцем.

4. Батькам доводилося постійно економити і через матеріальні нестатки старші діти залишилися без освіти. У 1900 р. 9-річний Павло, повторно й успішно пройшовши проби голосу, став співаком архієрейського хору при Єлецькому монастирі. Одночасно він навчався в Чернігівському духовному училищі. Регент хору виділяв Павла з-поміж інших хлопчиків-співаків, доручав йому навчати нотній грамоті новачків.

5. Незважаючи на популярність поета, його матеріальне становище, довгий час залишалося скрутним. У 1921 році П. Тичина навіть був вимушений влаштуватися на роботу в київську дитячу бібліотеку ім. Т. Г. Шевченка, яка знаходилася по вулиці Кузнечній, поруч він знімав кімнату у Катерини Кузьмівни Папарук. Слід відмітити, що поету пощастило з господинею квартири, яка діставала йому папір для роботи, допомагала з харчуванням, зберігала рукописні твори.

6. Лідія Папарук та Павло Тичина побралися аж 1939 року, коли Тичині було 48, хоча до цього довгий час спілкувалися.

7. Тичину цінувала держава, адже з початком німецько-радянської війни, в липні 1941 року Павла Тичину було евакуйовано з майже 400-ми академіками, членами-кореспондентами та іншими науковими працівниками Академії наук УРСР до Уфи, столиці Башкирії. В Уфі Тичина очолював Інститут літератури імені Тараса Шевченка. Разом із ним в Уфу була евакуйована і його родина — дружина Лідія Петрівна та її мати Катерина Кузьмівна Папарук.

8. У 1943-1948 роках Тичина очолював Міністерство освіти УРСР. У важкі для країни повоєнні часи він спостерігав за ходом проведення ремонтних робіт в українських школах, допомагав директорам навчальних закладів діставати необхідні будівельні матеріали. На прохання учнів і вчителів він часто надсилав у школи підручники і необхідну літературу. При цьому, міністр витрачав власні кошти, які він отримував за свою літературну діяльність.

9. В період праці в Міністерстві матеріальне становище родини Павла Тичини покращилося. Він отримав велику квартиру в Києві (де сьогодні знаходиться музей).

10. У квартирі Тичини була власна бібліотека – близько 20 тисяч книжок.

11. Тичина самотужки досконало опанував майже 20 іноземних мов, а зокрема — вірменську, грузинську, арабську, турецьку, єврейську. Дав з них цінні поетичні переклади. Збереглися переклади Павла Тичини українською мовою з сорока мов світу.

12. Крім поезії, Тичина робив численні переклади (Олександр Пушкін, Євген Абрамович Баратинський, Олександр Блок, Микола Тихонов, Микола Ушаков, Янка Купала,Якуб Колас, «Давид Сасунський», О. Ованесян, О. Туманян, Акоп Акопян, Ілля Чавчавадзе, А. Церетелі, К. Донелайтіс, С. Неріс, А. Венцлова, I. Вазов, Христо Ботев, Л. Стоянов, Нікул Еркай та ін.).

13. У листопаді 1954 року Тичина у складі офіційної делегації УРСР відвідав Фінляндію (Гельсінкі, Турку, Тампере). Мав зустріч із Президентом Паасіківі, який справив сильне враження на поета.

14. Павло Тичина хворів на цукровий діабет.

15. Найвідоміші твори: збірки «Сонячні кларнети» і «Плуг», «О панно Інно…», «Арфами, арфами», «Не дивися так привітно», «Пам’яті тридцяти», «Чуття єдиної родини», «Партія веде»).

Зустріч з юристом Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги - Юрієм Ночовним

 

   У рамках реалізації проекту «Програма прискорення приватних інвестицій у сільське господарство» юрист Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юрій Ночовний зустрівся з колективом  Карлівської центральної районної бібліотеки ім. А.Михайленка.

   Під час зустрічі обговорили новели земельного законодавства  з запровадженням ринку землі сільськогосподарського призначення. Після заходу присутні мали змогу отримати консультації та роз’яснення.

Читаємо для душі

Відділ абонементу центральної районної бібліотеки ім. А.Михайленка підготував справжній подарунок для читачів-гурманів – книжкову виставку різного жанру «ЧИТАЄМО ДЛЯ ДУШІ».

Сьогодні, 25 січня - День святої Тетяни

Ім’я Тетяна в перекладі з давньогрецької мови означає «упорядниця», «засновниця». «Щастя людини — в її руках!» — вважає Тетяна і самовпевнено йде до своєї мети. Твердий характер і сила волі роблять з неї чудового лідера.

Працівники центральної районної бібліотеки вітають прекрасних, красивих, творчих, надійних, креативних Тетянок з світлим Днем іменин і підготували пізнавальну публікацію «Відомі Тетяни в літературі».

ЄДИНА І НЕПОДІЛЬНА УКРАЇНА

22 січня ввійшло до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України.

З метою відродження паростків духовності, пробудження у своїх користувачів зацікавленості до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу, його історичного минулого і сучасності у районній бібліотеці організовано книжкову виставку «Єдина і неподільна Україна».

Вітаємо З Днем народження директорку Карлівської централізованої бібліотечної системи

 Ірину Григоренко

Прийміть найщиріші привітання з нагоди 
Вашого Дня народження!

     Бажаємо Вам міцного здоров’я, душевної рівноваги, реалізації амбітних планів, невичерпного оптимізму, прихильності фортуни та унікальних можливостей.

     Нехай  доля буде прихильною до Вас, дарує яскравий успіх й щедрі результати,  а Божа ласка супроводжує у всіх планах,  починаннях та звершеннях!