І тільки відкривається завіса
Як озивається схвильовано душа.
Театр для тих, у кого серце,
До поєдналися і радість, і журба.
"Подорож до Мельпомени" - так назвали своє чергове засідання "Елегівці". Хоча й була Мельпомена музою трагедії, її ім'я використовують, коли мова йдеться про театр, сценічне втілення твору.
Зустріч з прекрасним відбулась під шатами Полтавського музично-драматичного театру імені М.Гоголя, що має багатющу історію. У 1818 році працював під орудою І.П.Котляревського, який створив для полтавського театру твори "Москаль-чарівник", "Наталка-Полтавка". Окремі ролі Котляревський писав персонально для актора трупи М.Щепкіна, який саме під час роботи у Полтаві був викуплений з кріпацтва.
У 1900 році у театрі був поставлений "Ревізор" за М.Гоголем, а у 1902 році вийшла вистава за твором нашого земляка Панаса Мирного "Лимерівна" з М.Заньковецькою у головній ролі.
З нагоди 50 роковин з дня смерті М.Гоголя театру присвоєно найменування "Гоголівський".
Найважливіша подія для історії театру сталася у жовтні 2006 року, коли театру було надано статус академічного.
А сьогодні учасниці клубу "Елегія" переглянули класичний грузинський водевіль "Ханума", написаний у 1882 році. У постановці йдеться про те, як сваха Ханума, допомагаючи всім, сама того не очікуючи, також потрапила у тенета кохання.
Неперевершену гру акторів оцінили глядачі, довго не відпускаючи зі сцени вдячними оплесками.
Сценарії, образи, жести і трюки,
Правильні кроки, правильні звуки...
І важко самому часом розпізнати:
Граєш, щоб жити, чи живеш, щоб грати.