Бібліотека - інформаційний центр громади

В новому 2015 році, вперше, зібрався колектив Карлівської ЦБС на семінар-практикум «Публічна бібліотека  як інформаційний центр громади».

Спілкування було активним та плідним. Розпочалося зібрання лекцією «Публічні бібліотеки та їхня роль у забезпеченні інформаційних потреб населення», з якою виступила перед присутніми директор ЦБС З.Н.Бондаренко.

В консультації «Задоволення інформаційних потреб користувачів публічних бібліотек» методист ЦРБ Н.Мусієнко привела приклади інноваційних форм та методів для використання на практиці. А  консультація бібліографа ЦРБ М.Плюти «Використання різних видів і форм інформаційного обслуговування у бібліотеках ЦБС» допомогла присутнім оновити знання з інформаційного обслуговування та віднайти тематику та нові шляхи інформування користувачів. Виступи були збагачені презентаціями та відео матеріалами.

Обговорення продовжилося виступами бібліотекарів, які ділилися досвідом роботи та практичними завданнями з пошуку інформації.

 

Соборність – це відновлення єдності

На відзначення свята Соборності України в читальному залі бібліотеки відбулося засідання круглого столу  «Щоб сяяв Соборності стяг».

Соборність – це для України не тільки поняття географічне, а й соборна здатність нації творити українську державу, наповнювати її добрими ділами національного і загальнолюдського змісту. Сьогодні, як ніколи за роки незалежності, стоїть питання єдності та неподільності України. І тому вивчення та  розуміння історичного досвіду становлення соборної держави зараз так важливо.

Під час засідання «круглого столу», представники громадськості обговорили питання становлення всеукраїнської єдності, його історичний та ідеологічний аспект, розглянули протиріччя між соборністю та федералізацією держави, а також підтримали визначення соборності як національної ідеї розвитку держави на найближче майбутнє.

«Україна єдина і неподільна» – головна думка, що звучала на зібрані. День Соборності об’єднує нашу державу – сотні міст, мільйони людей – усі українські землі і береги. Якщо ми  віримо у сильну Україну, почуття соборності повинне стати часткою серця кожного громадянина. Ідея соборності спрямовує увагу народу на власну землю, доводить йому, що він має власну країну, перебирає естафету з рук попередніх борців за об'єднання українського народу та його земель в єдиній державі.

Хобі-інформ "В цьому дворку, як у вінку"

  «В моєму дворку, як у вінку», - впевнено може сказати кожна учасниця жіночого клубу «Елегія». Адже всі жінки-берегині є не тільки турботливими матерями, бабусями, вправними господинями, а й мають різноманітні хобі. В їх оселях смачно пахне пирогами, лунають чудові пісні, а власноруч виготовлені оздоби звеселяють душу.

  Тож і зібралися однодумці на хобі-інформ в ці святкові дні новорічно-різдвяного циклу, щоб і свята провести, і душу звеселити. А коло вподобань наших жінок широке: подорожі, театр, література, кулінарія, вокальне мистецтво. А що веселі та завзяті! Активно боролися за перемогу у грі «Зимова круговерть», в якій виявили неабиякі знання традицій рідного краю. Із задоволенням частували власноруч приготовленими смаколиками: пиріжками, варениками, печивом.

  Дивишся на цих пані і погоджуєшся зі словами Андре Моруа, який писав: «Старість – це дурна звичка, на яку у активних людей немає часу».

Віртуальна книжкова виставка "Символ правди і сумління"

З глибин народного життя вийшла
поезія Василя Симоненка. ...Вітер часу
не остудив Симоненкових поезій, вогнем
душі жаріють вони й сьогодні...
Олесь Гончар

  Неординарною й пристрасною, вогневою і ліричною ввійшла поезія Василя Симоненка в нашу літературу. Адже витоки її йдуть із глибин народного життя, вона є часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо, нашими помислами й чарами, якими ми живемо. В.Симоненко став сурмачем післявоєнного покоління, того, що дітьми вийшло з заграв страхітливої війни. Зболений ранніми болями, одержимий жагою любові до матері Вітчизни, він розкрив свої почуття в слові пекучому й шаленому.

  Він був справжнім патріотом своєї Вітчизни, він кохався в її природі, він милувався її людьми. Василь Симоненко залишився у пам’яті вдячних українців вірним сином своєї землі та своєї матері. І летять до нас через роки та десятиріччя його "лебеді материнства", несучи на своїх крилах "материнську добру ласку", зачаровуючи казками з "сивими очима" та сиплючи уночі сургучевими зорями...

Симоненко, В.

  Вибране: Для серед. та ст.. шк.. віку / Упорядкув. текстів, підготов. комент., прим. та навч.-метод. матеріалів Г.Кирпи і Д.Чередниченка. – К.: Школа, 2008. – 253 с.: іл.. – (Шкільна хрестоматія). – Бібліогр.: с.242 – 244.

  Окрім творів В.Симоненка, які вивчаються за шкільною програмою, а також рекомендовані для позакласного читання, до хрестоматії увійшли навчально-методичні матеріали на допомогу вчителеві та учню: літературознавчі коментарі до біографії та творчості письменника, орієнтовані теми творів, рефератів та усних доповідей.

Симоненко, В.

  На схрещених мечах: Вибр. твори / Передм. О.Гончара; Упорядкув., післямова, комент. В.Костюченка. – К.: Учнів. вид-во «Пульсари», 2004. – 384 с. – (Б-ка Шевченк. ком.).

  Пропоноване видання охоплює поетичні, прозові твори, статті, щоденник, листи поета. В.Симоненко витворив художній портрет митця і громадянина на тлі тогочасної оманливої дійсності. Нащадкам лишається захоплюватися його ліричним словом, політичною сміливістю, глибинною любов’ю до матері-України.

Симоненко, В.

  Народ мій завжди буде: Вірші та казки: Для серед. та ст. шк. віку / Упоряд. В.А.Марсюк. – К.: Веселка, 1990. – 159 с.: іл.

  Книжку склали вірші, поеми, легенди та казки, які яскраво представляють самобутність митця і давно полюбилися читачам. Твори сповнені любові до народу, до його багатостраждальної історії, вчать добру і милосердю, нетерпимості до підлоти і захоплюють щирістю, мужністю, ліризмом і ніжністю.

Симоненко, В.

  Лебеди материнства: Стихи, Поэма, Сказки. Пер. с укр. – М.: Советский писатель, 1985. – 176 с.

  В книге «Лебеди материнства» собрано лучшее из наследия поэта. В.Симоненко стремился художественно осмыслить явления жизни, моральные ценности человечества. Его философская лирика образно утверждает красоту любви к людям.

Симоненко, В.

  У твоєму імені живу: Поезії, оповід., щоденник, зап., листи / Упоряд. та післямова В.В.Яременка; передм. О.Гончара. – 3-тє вид. – К.: Веселка, 2003. – 382 с.: іл.

  Книга видатного поета-шістдесятника містить не тільки хрестоматійні твори, а й низку таких, що не друкувалися десятиліттями. Здобутком широкого загалу читачів стануть поезії, оповідання, щоденникові записи, добірка листів, біографічні матеріали.

Симоненко, В.

  Лебеді материнства: Поезія, проза. – Дніпропетровськ: Промінь, 1989. – 224с.

  До книги відомого українського поета увійшло краще із його літературної спадщини. Поет прагнув художньо осмислити явища життя, моральні цінності людства; його філософська лірика образно утверджує красу любові до людей.

Симоненко, В.

  Ти знаєш, що ти – людина: Вірші, сонети, поеми, казки, байки / Передм. В.А.Гончаренка. – К.: Наук.думка, 2005. – 296 с. – (Б-ка школяра).

  До книги увійшло багато поезій, які з тих чи інших причин раніше не публікувалися. Упорядник відшукав і включив до збірки навіть ті твори, що були написані поетом на замовлення редакцій газет та журналів і носили певне політичне забарвлення, як того вимагала тодішня номенклатурна ідеологія, і як сам поет часто підписував псевдонімами.

  Життя, мов спалах блискавки: Спогади друзів і колег про Василя Симоненка. – Черкаси: Черкаспресфото, 1991

  Відомо, що майже сім років поет жив і трудився в Черкасах. Три з них припадає на газету «Молодь Черкащини». І в цій книзі зібрані спогади переважно про той період його життя. Їх автори – друзі, колеги В.Симоненка. Тобто – це розповіді з перших вуст, перших рук.