.jpg)
Грудень - час
очікування чогось нового, радісного,
чарівного - всього того, що у багатьох асоціюється з Новим роком. В цілому ж
зима - ідеальний час для читання, так як погода наполегливо розганяє всіх по
домівках.
Саме взимку існує безліч речей, які надихають на творчий відпочинок, хочеться чогось приємного й теплого і в цьому допоможе хороша книжка! Рекомендуємо вашій увазі добірку книг, які варто читати взимку, аби знайти в душі гармонію і мати гарний настрій.
День української
хустки – свято ще дуже молоде. Воно було впроваджене 7 грудня 2019 року. Тоді
жінки з різних куточків України взяли участь у флешмобі під назвою «Зроби фото
з хусткою». Головною метою стало бажання об’єднати жінок заради відродження та
збереження українських звичаїв і традицій. З цією ж метою, а також, щоб
показати красу української хустки, яка нині завойовує прихильність не тільки
українок, а й модниць всього світу, в читальному залі нашої бібліотеки
організовано народознавчу виставку-інсталяцію «Берегиня вроди – хустка».
6 грудня українці
відзначають державне свято - День Збройних Сил України - свято справжньої
мужності, героїзму і відваги військовослужбовців, завдяки незламному духу яких
Україна досі лишається суверенною незалежною державою.
До цього свята в
Публічній бібліотеці ім. А. Михайленка оформлена книжкова панорама «Щит і меч
України». На виставці представлені видання про історію українського війська від
давніх часів до сьогодення, документальні та художні твори про мужність,
безстрашність, стійкість та героїзм воїнів у виконанні свого військового
обов’язку, їх гарячу любов до своєї Вітчизни, вірність присязі та бойовим
традиціям українського народу.
Низький уклін і світла
пам'ять тим, хто віддав своє життя за нашу незалежність, нашу свободу. Віримо в
перемогу ЗСУ! СлаваУкраїні! Героям Слава!
Україна славиться
своїми традиційними святами й обрядами. Андріївські вечорниці – одна з
найцікавіших українських традицій, що крізь віки дійшла до нашого часу. Так,
напередодні свята Андрія, 29 листопада працівники Публічної бібліотеки ім. А.
Михайленка спільно із дівчатами 11-Б класу ліцею № 1 та класним керівником
Іриною Замковою провели народознавче свято «Андріївські вечорниці в
бібліотеці».
Чарівну
атмосферу свята створили бібліотекарі, відтворивши в читальній залі затишний
колорит української світлиці, прикрашеній килимами й українськими рушниками,
яскраво розмальованою атрибутикою та мисником з різноманіттям предметів
українського побуту. Учасники вечорниць були одягнені в українське вбрання, що додавало
особливого колориту святу. Та й все інше було як годиться: і ворожіння, і
вареники, і спроби дізнатися свою долю.
Гарний настрій, неповторна атмосфера, смачне частування традиційною стравою української кухні – варениками, об’єднало присутніх в єдину родину. Андріївські вечорниці надовго запам’ятаються учасникам та гостям свята, бо міцний наш рід, жива у ньому пам`ять про минуле. Тож бережімо цю прекрасну, невичерпну скарбницю – у ній розум, кмітливість, гумор, надія. Хай завжди живим вогником світяться обереги пам`яті!
Іван Семенович
Нечуй-Левицький – один з найяскравіших талантів української літератури,
визначний майстер слова, творець живого і вічного мистецтва. Письменник увійшов
в історію української літератури, як видатний майстер художньої прози,
створивши ряд високохудожніх соціально-побутових оповідань та повістей. Його
твори розкривають значні духовні цінності, без яких немислиме духовне здоров’я
особи, народу. Серед них чи не найпопулярнішими є, роман «Хмари», повісті
«Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Бурлачка», «Старосвітські батюшки та
матушки».
Голодомор - страшна
сторінка в історії українського народу, біль тих, хто пережив і жах для нас
теперішніх. Це - наша пам`ять і наша зброя проти знецінення нації.
З нагоди відзначення Дня
пам’яті жертв голодоморів у бібліотеках Карлівської громади були проведені
тематичні заходи, серед яких: хронометр пам’яті «Не забуваймо про тих, хто
хотів жити», виставка-реквієм «Голод 33-го - біль душі і пам'ять серця»
(Публічна бібліотека ім. А.Михайленка), бібліоурок «З присвятою замордованим
голодом», перегляд літератури «Голодомор – злочин без кари» (Бібліотека для
дітей), година-роздум «Історія свідчить і звинувачує» (Голобородьківська
сільська бібліотека-філія), урок-спогад «Запали свічку пам’яті» (Лип’янська
сільська бібліотека-філія), тематична виставка «Скорботною пам’яттю свічка
горить» (Максимівська сільська бібліотека-філія), перегляд літератури «Ми в цій
землі житами проросли, щоб голоду не знали люди вічно» (Попівська сільська
бібліотека-філія №1), історична година «Пам'яті незгасна свіча» (Попівська
сільська бібліотека-філія №2).
Сьогодні
ми згадуємо події, які змінили хід нашої історії, та людей, які сміливо
виборювали право жити у вільній країні. День Гідності та Свободи – це символ
боротьби за правду і справедливість.
Схиляємо
голови перед тими, хто захищав і продовжує захищати нашу незалежність, даруючи
нам мир і можливість жити у вільній країні. Дякуємо кожному, хто щодня вносить свій
вклад у те, щоб Україна була сильною, гідною та вільною!
Сьогодні — 1000 днів повномасштабної російської агресії…
1000 днів нашого
героїчного спротиву та звитяжної боротьби…
1000
днів, упродовж яких український народ довів, що відвага, єдність і стійкість
здатні протистояти найжорстокішому ворогу.
Це наші 1000 днів
незламності…
Ми шануємо героїзм воїнів, які захищали й захищають Україну. І ми також схиляємо голови у пам’ять про кожного й кожну, хто віддав своє життя за нашу свободу, хто загинув, борючись за нашу перемогу. Слава Україні! Героям Слава!
Цьогоріч
свій ювілей святкує художниця, авторка кумедних і зворушливих картин на дитячу
тематику – Євгенія Гапчинська. Малюючи маленьких смішних чоловічків зі зворушливими
написами, художниця називає себе «постачальником щастя № 1». І це насправді
так! Її милі кумедні персонажі випромінюють добро і дарують відчуття щастя,
ніби повертають у дитинство! Рожевощокі янголятка, кучеряві дітлахи відомі в
усьому світі. Вони прикрашають книги, календарі, торбинки, цукерки, марки,
буклети, магніти, чохли для смартфонів та ще багато
Євгенія
Гапчинська хоче, щоб її янголи допомагали жити людям. Доторкнутися до
рожевощокого щастя та зарядитись позитивною енергією, яку випромінюють малюнки
з персонажами мисткині, ви можете, завітавши до нашої бібліотеки.
- Остапа Вишню насправді звали Павло
Губенко.
- Народився він на одному з хуторів біля
села Грунь Зіньківського повіту Полтавської губернії в листопаді 1889 у
багатодітній родині (у батьків було 17 дітей і всі вони отримали гідну освіту).
- Гумористичний хист у нього був від
мами Параски. Вона добре співала, була дотепною та сипала жартами-примовками.
Чому він обрав саме такий псевдонім?
Кажуть, він просто дуже любив вишні.
- Вишня був переконаний, що сміх має
здатність зцілювати організм від недуг. Сам же він прожив недовго – 66 років.
- Остап Вишня писав свої гострі
фейлетони. Його твори стали настільки популярними, що їх почали друкувати
окремими книгами, котрі опинялись бестселерами. Одна за одною виходять збірки
усмішок письменника: "Діли небесні" (1923), "Кому веселе, а кому
й сумне" (1924), "Реп’яшки", "Вишневі усмішки
(сільські)" (1924), "Вишневі усмішки кримські" (1925).
- Загальний тираж складав понад 2
мільйони, і це в країні, де майже половина населення була неписемною.
Односельчани збирались юрбою у тих, хто вмів читати та слухали читання нових
творів письменника.
До 62-річчя від дня
народження Ірен Роздобудько, української письменниці, ілюстраторки, сценаристки
представляємо книги, які точно вам сподобаються.
Ірен Роздобудько
називають однією з найуспішніших українських письменниць, вона – неодноразова
переможниця літературного конкурсу «Коронація слова». У своїй творчості ніколи
не обмежується одним жанром, а сміливо експерементує із стилями, темами та
героями і вибудовує власну оригінальну манеру. Із представлених книг можна
прочитати багато творів письменниці, отримавши істинне задоволення від гортання
паперової книги.
Зазвичай кожен з нас у своєму житті
використовує різні види медіа: книги, журнали, телебачення, Інтернет. Важливо
пам’ятати, що медійна та інформаційна грамотність є ключовими навичками у
цифрову епоху, де інформація легко доступна, але не завжди вірогідна. Потрібно
вміти розрізнювати види фейків, пропаганди та розпізнавати надійність
інформації.
Публічна бібліотека ім. А. Михайленка
долучилася до відзначення Всесвітнього тижня медійної та інформаційної
грамотності провівши тренінг для учнівської молоді «Медіаграмотність, як
сучасна потреба інформаційного суспільства». Користувачі дізналися, як
відрізняти фейки та клікбейтні заголовки, а також отримали практичні поради
щодо перевірки достовірності інформації.
Міжнародний тиждень медіаграмотності –
чудовий час нагадати про важливість вміння критично оцінювати інформацію.
Бажаємо вам завжди бути уважними до того, що ви читаєте та дивитесь, і
споживати лише перевірені й надійні джерела!
Публічна бібліотека
ім. А.Михайленка стала учасницею проекту «Німецька книжкова полиця в Україні»,
старт якого оголосив Український інститут книги на початку 2024 року та
отримала комплект з 14 нових книжкових видань німецьких авторів ̶ від класики
до сучасної літератури, перекладених українською мовою.
Усі
книги побачили світ в межах ініціативи «Обміну між німецькою та українською
книжковою та літературною індустрією», що фінансується Уповноваженою
федерального уряду Німеччини з питань культури та засобів масової інформації та
реалізується Goethe-Institut Ukraine, Німецькою асоціацією видавців та
книгорозповсюджувачів і Українським інститутом книги. Запрошуємо усіх
бажаючих до бібліотеки, ознайомитися із новою літературою!
27 жовтня Україна
святкує важливе свято — День української писемності та мови. Наша рідна мова
пройшла довгий і нелегкий шлях. Вона розвивалася разом із народом, переживала
періоди розквіту і навіть заборон. Але вона збереглася завдяки тим, хто вірив у
її силу і красу, хто відчував її живий пульс і передавав наступним поколінням.
З нагоди відзначення цієї дати у Публічній бібліотеці ім. А. Михайленка пройшла інтелект-вікторина «Мандрівка в країну писемності», учасниками якої стали учні 11-Б класу Карлівського ліцею №1. Учні активно відгадували фразеологізми за малюнками, розшифровували назви найдавніших пам’яток історіографії, знаходили слова у «філворді», виправляли помилки у «мовному детективі», розгадували кросворди та читали прислів'я за допомогою піктограм.
Дбаймо про мову, вивчаймо її багатства, бо це спадок, який ми повинні берегти, як скарб. І нехай кожен із нас несе цей скарб у світ, з гордістю говорить українською, пишається нею і популяризує всюди, де це можливо.
Уже далеко не вперше до написання радіодиктанту
національної єдності долучаються бібліотекарі Карлівської громади. Адже всі ми
свідомі того, що цей захід не лише дає змогу перевірити на практиці свої знання
рідної мови, але й дозволяє відчути себе невід’ємною частинкою нашої великої
української спільноти.
Нам, бібліотечним працівникам, було дуже приємно й
комфортно перенести на папір текст ювілейного 25 радіодиктанту під назвою
«Магія голосу».
