.jpg)
Грудень - час
очікування чогось нового, радісного,
чарівного - всього того, що у багатьох асоціюється з Новим роком. В цілому ж
зима - ідеальний час для читання, так як погода наполегливо розганяє всіх по
домівках.
Саме взимку існує безліч речей, які надихають на творчий відпочинок, хочеться чогось приємного й теплого і в цьому допоможе хороша книжка! Рекомендуємо вашій увазі добірку книг, які варто читати взимку, аби знайти в душі гармонію і мати гарний настрій.
День української
хустки – свято ще дуже молоде. Воно було впроваджене 7 грудня 2019 року. Тоді
жінки з різних куточків України взяли участь у флешмобі під назвою «Зроби фото
з хусткою». Головною метою стало бажання об’єднати жінок заради відродження та
збереження українських звичаїв і традицій. З цією ж метою, а також, щоб
показати красу української хустки, яка нині завойовує прихильність не тільки
українок, а й модниць всього світу, в читальному залі нашої бібліотеки
організовано народознавчу виставку-інсталяцію «Берегиня вроди – хустка».
6 грудня українці
відзначають державне свято - День Збройних Сил України - свято справжньої
мужності, героїзму і відваги військовослужбовців, завдяки незламному духу яких
Україна досі лишається суверенною незалежною державою.
До цього свята в
Публічній бібліотеці ім. А. Михайленка оформлена книжкова панорама «Щит і меч
України». На виставці представлені видання про історію українського війська від
давніх часів до сьогодення, документальні та художні твори про мужність,
безстрашність, стійкість та героїзм воїнів у виконанні свого військового
обов’язку, їх гарячу любов до своєї Вітчизни, вірність присязі та бойовим
традиціям українського народу.
Низький уклін і світла
пам'ять тим, хто віддав своє життя за нашу незалежність, нашу свободу. Віримо в
перемогу ЗСУ! СлаваУкраїні! Героям Слава!
Україна славиться
своїми традиційними святами й обрядами. Андріївські вечорниці – одна з
найцікавіших українських традицій, що крізь віки дійшла до нашого часу. Так,
напередодні свята Андрія, 29 листопада працівники Публічної бібліотеки ім. А.
Михайленка спільно із дівчатами 11-Б класу ліцею № 1 та класним керівником
Іриною Замковою провели народознавче свято «Андріївські вечорниці в
бібліотеці».
Чарівну
атмосферу свята створили бібліотекарі, відтворивши в читальній залі затишний
колорит української світлиці, прикрашеній килимами й українськими рушниками,
яскраво розмальованою атрибутикою та мисником з різноманіттям предметів
українського побуту. Учасники вечорниць були одягнені в українське вбрання, що додавало
особливого колориту святу. Та й все інше було як годиться: і ворожіння, і
вареники, і спроби дізнатися свою долю.
Гарний настрій, неповторна атмосфера, смачне частування традиційною стравою української кухні – варениками, об’єднало присутніх в єдину родину. Андріївські вечорниці надовго запам’ятаються учасникам та гостям свята, бо міцний наш рід, жива у ньому пам`ять про минуле. Тож бережімо цю прекрасну, невичерпну скарбницю – у ній розум, кмітливість, гумор, надія. Хай завжди живим вогником світяться обереги пам`яті!
Іван Семенович
Нечуй-Левицький – один з найяскравіших талантів української літератури,
визначний майстер слова, творець живого і вічного мистецтва. Письменник увійшов
в історію української літератури, як видатний майстер художньої прози,
створивши ряд високохудожніх соціально-побутових оповідань та повістей. Його
твори розкривають значні духовні цінності, без яких немислиме духовне здоров’я
особи, народу. Серед них чи не найпопулярнішими є, роман «Хмари», повісті
«Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Бурлачка», «Старосвітські батюшки та
матушки».
Голодомор - страшна
сторінка в історії українського народу, біль тих, хто пережив і жах для нас
теперішніх. Це - наша пам`ять і наша зброя проти знецінення нації.
З нагоди відзначення Дня
пам’яті жертв голодоморів у бібліотеках Карлівської громади були проведені
тематичні заходи, серед яких: хронометр пам’яті «Не забуваймо про тих, хто
хотів жити», виставка-реквієм «Голод 33-го - біль душі і пам'ять серця»
(Публічна бібліотека ім. А.Михайленка), бібліоурок «З присвятою замордованим
голодом», перегляд літератури «Голодомор – злочин без кари» (Бібліотека для
дітей), година-роздум «Історія свідчить і звинувачує» (Голобородьківська
сільська бібліотека-філія), урок-спогад «Запали свічку пам’яті» (Лип’янська
сільська бібліотека-філія), тематична виставка «Скорботною пам’яттю свічка
горить» (Максимівська сільська бібліотека-філія), перегляд літератури «Ми в цій
землі житами проросли, щоб голоду не знали люди вічно» (Попівська сільська
бібліотека-філія №1), історична година «Пам'яті незгасна свіча» (Попівська
сільська бібліотека-філія №2).
Сьогодні
ми згадуємо події, які змінили хід нашої історії, та людей, які сміливо
виборювали право жити у вільній країні. День Гідності та Свободи – це символ
боротьби за правду і справедливість.
Схиляємо
голови перед тими, хто захищав і продовжує захищати нашу незалежність, даруючи
нам мир і можливість жити у вільній країні. Дякуємо кожному, хто щодня вносить свій
вклад у те, щоб Україна була сильною, гідною та вільною!
Сьогодні — 1000 днів повномасштабної російської агресії…
1000 днів нашого
героїчного спротиву та звитяжної боротьби…
1000
днів, упродовж яких український народ довів, що відвага, єдність і стійкість
здатні протистояти найжорстокішому ворогу.
Це наші 1000 днів
незламності…
Ми шануємо героїзм воїнів, які захищали й захищають Україну. І ми також схиляємо голови у пам’ять про кожного й кожну, хто віддав своє життя за нашу свободу, хто загинув, борючись за нашу перемогу. Слава Україні! Героям Слава!
Цьогоріч
свій ювілей святкує художниця, авторка кумедних і зворушливих картин на дитячу
тематику – Євгенія Гапчинська. Малюючи маленьких смішних чоловічків зі зворушливими
написами, художниця називає себе «постачальником щастя № 1». І це насправді
так! Її милі кумедні персонажі випромінюють добро і дарують відчуття щастя,
ніби повертають у дитинство! Рожевощокі янголятка, кучеряві дітлахи відомі в
усьому світі. Вони прикрашають книги, календарі, торбинки, цукерки, марки,
буклети, магніти, чохли для смартфонів та ще багато
Євгенія
Гапчинська хоче, щоб її янголи допомагали жити людям. Доторкнутися до
рожевощокого щастя та зарядитись позитивною енергією, яку випромінюють малюнки
з персонажами мисткині, ви можете, завітавши до нашої бібліотеки.
- Остапа Вишню насправді звали Павло
Губенко.
- Народився він на одному з хуторів біля
села Грунь Зіньківського повіту Полтавської губернії в листопаді 1889 у
багатодітній родині (у батьків було 17 дітей і всі вони отримали гідну освіту).
- Гумористичний хист у нього був від
мами Параски. Вона добре співала, була дотепною та сипала жартами-примовками.
Чому він обрав саме такий псевдонім?
Кажуть, він просто дуже любив вишні.
- Вишня був переконаний, що сміх має
здатність зцілювати організм від недуг. Сам же він прожив недовго – 66 років.
- Остап Вишня писав свої гострі
фейлетони. Його твори стали настільки популярними, що їх почали друкувати
окремими книгами, котрі опинялись бестселерами. Одна за одною виходять збірки
усмішок письменника: "Діли небесні" (1923), "Кому веселе, а кому
й сумне" (1924), "Реп’яшки", "Вишневі усмішки
(сільські)" (1924), "Вишневі усмішки кримські" (1925).
- Загальний тираж складав понад 2
мільйони, і це в країні, де майже половина населення була неписемною.
Односельчани збирались юрбою у тих, хто вмів читати та слухали читання нових
творів письменника.
До 62-річчя від дня
народження Ірен Роздобудько, української письменниці, ілюстраторки, сценаристки
представляємо книги, які точно вам сподобаються.
Ірен Роздобудько
називають однією з найуспішніших українських письменниць, вона – неодноразова
переможниця літературного конкурсу «Коронація слова». У своїй творчості ніколи
не обмежується одним жанром, а сміливо експерементує із стилями, темами та
героями і вибудовує власну оригінальну манеру. Із представлених книг можна
прочитати багато творів письменниці, отримавши істинне задоволення від гортання
паперової книги.
Зазвичай кожен з нас у своєму житті
використовує різні види медіа: книги, журнали, телебачення, Інтернет. Важливо
пам’ятати, що медійна та інформаційна грамотність є ключовими навичками у
цифрову епоху, де інформація легко доступна, але не завжди вірогідна. Потрібно
вміти розрізнювати види фейків, пропаганди та розпізнавати надійність
інформації.
Публічна бібліотека ім. А. Михайленка
долучилася до відзначення Всесвітнього тижня медійної та інформаційної
грамотності провівши тренінг для учнівської молоді «Медіаграмотність, як
сучасна потреба інформаційного суспільства». Користувачі дізналися, як
відрізняти фейки та клікбейтні заголовки, а також отримали практичні поради
щодо перевірки достовірності інформації.
Міжнародний тиждень медіаграмотності –
чудовий час нагадати про важливість вміння критично оцінювати інформацію.
Бажаємо вам завжди бути уважними до того, що ви читаєте та дивитесь, і
споживати лише перевірені й надійні джерела!
Публічна бібліотека
ім. А.Михайленка стала учасницею проекту «Німецька книжкова полиця в Україні»,
старт якого оголосив Український інститут книги на початку 2024 року та
отримала комплект з 14 нових книжкових видань німецьких авторів ̶ від класики
до сучасної літератури, перекладених українською мовою.
Усі
книги побачили світ в межах ініціативи «Обміну між німецькою та українською
книжковою та літературною індустрією», що фінансується Уповноваженою
федерального уряду Німеччини з питань культури та засобів масової інформації та
реалізується Goethe-Institut Ukraine, Німецькою асоціацією видавців та
книгорозповсюджувачів і Українським інститутом книги. Запрошуємо усіх
бажаючих до бібліотеки, ознайомитися із новою літературою!
27 жовтня Україна
святкує важливе свято — День української писемності та мови. Наша рідна мова
пройшла довгий і нелегкий шлях. Вона розвивалася разом із народом, переживала
періоди розквіту і навіть заборон. Але вона збереглася завдяки тим, хто вірив у
її силу і красу, хто відчував її живий пульс і передавав наступним поколінням.
З нагоди відзначення цієї дати у Публічній бібліотеці ім. А. Михайленка пройшла інтелект-вікторина «Мандрівка в країну писемності», учасниками якої стали учні 11-Б класу Карлівського ліцею №1. Учні активно відгадували фразеологізми за малюнками, розшифровували назви найдавніших пам’яток історіографії, знаходили слова у «філворді», виправляли помилки у «мовному детективі», розгадували кросворди та читали прислів'я за допомогою піктограм.
Дбаймо про мову, вивчаймо її багатства, бо це спадок, який ми повинні берегти, як скарб. І нехай кожен із нас несе цей скарб у світ, з гордістю говорить українською, пишається нею і популяризує всюди, де це можливо.
Уже далеко не вперше до написання радіодиктанту
національної єдності долучаються бібліотекарі Карлівської громади. Адже всі ми
свідомі того, що цей захід не лише дає змогу перевірити на практиці свої знання
рідної мови, але й дозволяє відчути себе невід’ємною частинкою нашої великої
української спільноти.
Нам, бібліотечним працівникам, було дуже приємно й
комфортно перенести на папір текст ювілейного 25 радіодиктанту під назвою
«Магія голосу».
«Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments) — фотоконкурс пам’яток
культурної спадщини, що проводиться в понад 40 країнах світу регіональними
відділеннями Фонду Вікімедіа та волонтерами спільноти Вікімедіа, в тому числі в
Україні — громадською організацією «Вікімедіа Україна».
Мета конкурсу — зібрати фотографії всіх пам’яток культурної спадщини світу
і розмістити їх у Вікісховищі, що дасть змогу проілюструвати статті Вікіпедії —
вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони людей в усьому світі.
Конкурс триває з 1 по 31 жовтня включно. Упродовж цього часу фотографи і
фотолюбителі різних країн завантажують свої фотографії у Вікісховище. До
першого грудня в кожній країні відбирають найкращі фотографії, що будуть
представлені на суд міжнародного журі.
Організатори конкурсу сподіваються, що щорічне проведення конкурсу «Вікі
любить пам’ятки» не тільки дозволить зібрати велику кількість фотографій
пам’яток, але й допоможе українцям пізнати забуті сторінки своєї історії, краще
пізнати рідний край і спонукатиме бережно ставитися до надбань рідної культури.
В основу роману
увійшла реальна історія дівчини одного із волинських селищ. Для її написання
авторка провела глибоку пошукову роботу та дослідила родовід головної героїні. «Ця книга – і детектив, й історичне дослідження, і роздум над людською
долею та про те, що важливіше в житті, та чи важливо добиватися слави», –
розповідає авторка.
Кінець 30-х років
минулого століття. Неподалік Варшави, на заміській віллі «Ванесса», відбувся
конкурс краси. Увечері на ньому коронували переможницю, а вранці в готелі
«Континенталь» її знайшли мертвою. Молодий поліцейський висуває підозру
багатому покровителю красуні — пану Савицькому, адже, на думку правоохоронця, зрілий
чоловік приревнував та задушив свою пасію. Проте слідів насильницької смерті не
знаходять.
Після смерті Зосі обставини складаються так, ніби її перемоги на конкурсі й не було. Корона, в якій вона прийшла після конкурсу, зникла, в газетах про неї нема жодного слова. Не видно дівчини і на спільному фото учасниць конкурсу "Сарматська княжна". В газетах – жодної згадки ні про смерть дівчини, ні про її тріумфальну перемогу. Хто і чому приховує цю інформацію? Про це ви дізнаєтесь, взявши книгу у нашій бібліотеці.
Сталий
образ жінки в українській літературі вимальовувався століттями. «Берегиня
сімейного затишку та благополуччя» – чи не такою поставала жінка в багатьох
творах українських письменників? І вони, самі того не прагнувши, виносили та
народили стереотип, який і досі живе серед нас.
Як
бачимо, жінки в літературних творах змінювали свій образ відповідно до певних
епох. Література, яка твориться сьогодні, вже відходить від єдиного образу.
Проте не варто забувати, що письменництво лише відображає реальність і те, як
ми будемо жити сьогодні, безпосередньо вплине на те, як про це читатимуть
наступні покоління.
Ця книга про любов. У ній немає жодного
слова на "лю...", але вона про любов. Про магію, не розтиражовану з
екранів телевізора, а справжню, від роду і кореня. І ще про відвагу. Про
безумовну відвагу знайти своє, впізнати його, впертися руками і ногами і нікому
не віддати. Свій дім, свою батьківщину, своє серце, своє право ходити з високо
піднятою голово.
Події роману розгортаються
навесні-влітку чотирнадцятого року у Донецьку. Донбас - це точка обнуління,
місце сили, де прозвучали найважливіші запитання. І тільки там заховані
потрібні відповіді. Та де все починалося, там все і завершиться. Саме тут
героїня втратила родину, дім, роботу, ілюзії - і саме тут зібрала уламки життя
заново, віднайшла новий смисл і нову опору. Крок
за кроком читач спостерігає процес трансформації, переродження гречкосія у воїна.
Ця книга назавжди змінила того, хто її написав, і змінить кожного, хто її
прочитає.
З нагоди
Всеукраїнського дня бібліотек у Публічна бібліотека ім. А. Михайленка
Карлівської міської ради та Карлівська бібліотека для дітей пройшов день
дублера «Бібліотекар на годину», метою якого було побувати в ролі бібліотекаря
та зрозуміти важливість цієї професії. Цікаво та весело промайнув час,
відвідувачі як справжні бібліотекарі обслуговували і реєстрували читачів та
радили, що прочитати. Робота в ролі бібліотекаря сподобалась користувачам, а деякі з них навіть виявили бажання в
майбутньому опанувати цю професію.
1 жовтня українці святкують одразу три свята: Свято Покрови Божої Матері,
День українського козацтва та День захисника та захисниць України. Усі вони
дуже взаємопов’язані і виникали послідовно.
День захисника України з самої своєї основи стало великим об’єднуючим
святом для усіх. Відмічаючи його ми засвідчуємо повагу і вдячність тим, хто
мужньо захищав рідну землю від загарбників у минулому, хто захищає нашу неньку
Україну сьогодні, а також усім, хто несе нелегку і відповідальну службу.
У Публічній бібліотеці ім. А. Михайленка з нагоди Дня українського козацтва та захисника України відбулася патріотично-розважальна година «Ми роду козацького діти», учасниками якої стали учні 8-А класу Карлівського ліцею ім. Ніни Герасименко. Юні козаки та козачки проявили себе як справжні нащадки героїчних запорожців, продемонстрували спритність, кмітливість, товариськість, опанувавши цілий пласт козацької культурної спадщини.
Сьогодні, 20
вересня, Карлівка відзначає 81 річницю з
дня визволення міста від нацистських загарбників. Публічна
бібліотека ім. А. Михайленка долучилась до святкування, організувавши вітальну
акцію «Моє місто – найкраще».
З Карлівкою пов’язане життя та діяльність багатьох
видатних діячів літератури. Дехто з них жив і працював тут, інші були проїздом.
Але в пам’яті кожного залишились хвилюючі враження та спогади про місто. Ці
спогади знайшли відображення у художніх творах, листах, мемуарах, які були
представлені на вуличній локації «Рідне місто, я навік з тобою». Історія нашого міста цікава, наповнена своїми
таємницями і має унікальну історію. Тому в
невимушеній атмосфері містяни дізналися цікаві факти з рідного краю, отримавши на згадку
інформаційний буклет.
В Хабі цифрової освіти
нашої бібліотеки відбулася година медіаграмотності під назвою «Безпечний
інтернет”, учасниками якого стали користувачі нашої бібліотеки, учні 11-б класу
Карлівський ліцей1
. Під час обговорення було розглянуто питання ризиків, що чатують в Інтернеті,
соціальних мережах та онлайн-іграх, які найбільше подобаються сучасним
підліткам. Розібрали шляхи їх подолання, а також розширили знання про безпечний
Інтернет.
Хаб цифрової освіти при Публічній бібліотеці ім. А. Михайленка робить все, для просування безпечного та позитивного використання цифрових технологій, особливо, дітьми й молоддю. #Разом_до_безпечного_Інтернету #Дія_цифрова_освіта
Михайло Коцюбинський – одна з найяскравіших і
найсвоєрідніших постатей в українській та усій світовій літературі кінця ХІХ
сторіччя. В своїх творах він показав силу й енергію простих
трударів, їх нездоланну стійкість у боротьбі за нове справедливе життя, відобразив
соціальні і національні прагнення українського народу, оспівав його високу
поетичність. Він прожив всього лише 48 років, але цього виявилося достатньо,
щоб залишити помітний слід в українській та світовій літературі. З нагоди 160-річчя від дня народження
письменника пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку «Великий
майстер пера».
15 вересня виповнюється 134 роки від дня народження Агати Крісті (1890–1976), англійської
письменниці та драматурга, найвідомішої у світі представниці детективного
жанру. Її книги видані тиражем понад 2 мільярди екземплярів і перекладені
більше ніж на 100 мов світу. До її заслуг відносять 68 романів, понад 100
оповідань, 17 театральних творів. Слава її залишається недосяжною. Твори Агати
Крісті змушують ламати голови та розгадувати карколомні таємниці вже кільком
поколінням любителів детективів.
Шанувальників творчості авторки та всіх небайдужих до читання запрошуємо відвідати виставку-досьє та отримати книги, які змусять вибухнути мозок від непередбачуваного сюжету і несподіваних кінцівок та не дадуть вам нудьгувати.
В історії нашої культури є діячі, які особливо яскраво й багатогранно відобразили в своїй творчості душу народу, його національну своєрідність, поетичну вдачу. До таких належить Іван Петрович Котляревський, класик нової української літератури, видатний письменник-реаліст, автор славнозвісної "Енеїди" і "Наталки Полтавки". Запрошуємо до нашої бібліотеки переглянути твори відомого письменника.
10 вересня виповнилось 130 років з дня народження Олександра Довженка,
класика світового кіно, фундатора українського поетичного кіно, письменника,
драматурга, художника-карикатуриста, режисера.
Олександр Довженко став взірцем для майбутніх кінорежисерів України та
світу. Його “Земля” в списку 12 найкращих фільмів усіх часів, а такі твори, як
“Зачарована Десна”, “Ніч перед боєм”, “Щоденник” і досі читають. Довженко був
також талановитим письменником, створив численні сценарії, оповідання та
повісті. Він великий патріот свого народу і син свого часу.
Пам’ять про них – є найвищою цінністю у шкалі нашої національної ідентичності. Схиляємо голови перед полеглими героями, їхньою жертвою та чином. Бібліотеки громади долучилися до відзначення цієї сумної дати. Ми ніколи не забудемо! Бо перемагає той, хто памʼятає!
Бібліотеки Карлівської громади долучилися до
урочистостей з нагоди Дня Незалежності України, провівши цикл тематичних
заходів: бібліографічний огляд «Все буде Україна» (Публічна бібліотека ім.
А.Михайленка), бібліоквіз «Ми знаємо нашу державу» (Бібліотека для дітей),
годину державності «Свою Україну любіть» (Максимівська СБФ), патріотичну годину
«Ти у мене в серці!» (Попівська СБФ №2), інформаційний мікс «Рідна та єдина,
найкраща Україна» (Попівська СБФ №1).
Вітаємо
з 33-ою річницею незалежності нашої незламної України та бажаємо великої
Перемоги і щиро дякуємо кожному, хто робить цю перемогу можливою. День за днем.
Мить за миттю.
На вшанування багатовікової історії українського
державотворення, державної символіки незалежної України 23 серпня в країні
відзначається державне свято – День Державного Прапора України. Синьо-жовтий
прапор ставав символом боротьби за національні й соціальні права українського
народу. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праці, краси та багатства
рідної землі. Державний Прапор - це символ країни і є втіленням національної
єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.
З нагоди свята у бібліотеках
громади проведені тематичні заходи: фотомікс «Прапор об’єднує» (Бібліотека для
дітей), інформаційна година «Українська національна символіка» (Лип’янська
СБФ), історична година «Наш стяг у золоті й блакиті» (Попівська СБФ №1),
патріотичний захід «Мій прапор – то гординя» (Попівська СБФ №2). До уваги користувачів представлена книжкова виставка
«Державний прапор України – святиня нашого народу» (Публічна бібліотека ім.
А.Михайленка), виставка-інсталяція «Небеса блакитні сяють з глибини, а пшеничні
й житні мерехтять лани» (Бібліотека для дітей), тематична виставка «Символ
віри» (Максимівська СБФ).
