«Єдине ціле – жінка і весна – найдосконаліше творіння світу»

(Творча зустріч з поетесою Галиною Василівною Вовченко)

Вірші народжуються з болю.

Найвеселіші, знайте, теж.

Така вже у поета доля:

Боліть чужим і власним болем,

Згорять в вогні усіх пожеж.

Таке вже у поета щастя:

Весь світ крізь серце пропускать.

Аж до останнього причастя

І після нього, якщо вдасться,

Той струм на кров не промінять.

(Г.Вовченко)

Нещодавно читальна зала Карлівської районної бібліотеки зібрала шкільних бібліотекарів району на творчу зустріч прекрасної людини, поетеси, бібліотекаря, талановитого фотографа, члена ради Полтавської спілки літераторів, нашої землячки Галини Василівни Вовченко.

Виступ пані Галини був позитивним і цікавим. Впродовж майже двох годин лунали прекрасні, пропущені через душу і серце вірші поетеси. Її автобіографічна розповідь захопила присутніх і поступово перейшла у діалог. Бажаючі змогли отримати збірку поезій з автографом автора. 

Буває так у житті людському, що знайомства з якоюсь людиною чекаєш усе життя. Кажу це не безпідставно, бо, познайомившись з нашою гостею, відчула себе саме так. Вражає до щему її доброта, відвертість і висока людяність, а ще – щирість. Душа її така багата і відкрита, розум світлий і мудрий. Вона належить до тих  людей, з якими легко і просто, затишно і впевнено. Природа наділила цю людину багатьма талантами, та найбільший її талант уміння розуміти людей, відчувати їх, нести їм добро свого серця. А це немало.