Марчук Іван Степанович
народився 12 травня 1936 року на території сучасної Тернопільської області.
Український художник, володар звання Народного художника України, лауреат
Національної премії України імені Шевченка. Він – єдиний українець, який
потрапив до списку "100 геніїв сучасності" британської газети
Telegraph. Сам себе називає себе "скупим художником", адже не любить
продавати свої картини. Роботи митця, кажуть, неможливо підробити, адже він
використовує для малювання власну техніку – пльонтанізм.
9 цікавих фактів про Івана Марчука
1. Ім’я художника внесено до списку
сотні видатних людей нашого часу, складеного міжнародною консалтинговою
компанією Creator Synectics. Марчук є найтитулованішим українським живописцем
сучасності.
2. Полотна Марчука демонструвалися на
приблизно 150 моновиставках, а також в рамках більш ніж 50 колективних
експозицій. Частими гостями картини творця є в виставкових залах Литви,
Німеччини, Польщі, величезної кількості інших країн. На виставках картини
викликають незмінне здивування не тільки у мистецтвознавців, а й у звичайних
поціновувачів образотворчого мистецтва, які сприймають полотна виключно на
емоційному рівні.
3. Створені художником образи грають
роль своєрідної народної дипломатії. Вони стверджують позитивний образ України
за кордоном. В очах жителів інших країн Україна виглядає як край, багатий на
унікальні таланти. Голос душі живописця здатний дивувати і вражати, його
творіння розкріпачують і викликають подив.
4. Як людина талановита, в радянські
часи художник зазнавав утисків. У 60-ті роки минулого століття творчість
Марчука була під забороною, йому створювалися непридатні для творчості умови,
полотна на виставках не демонструвалися. Тільки в 1988-му, коли і Радянський
Союз доживав останні роки, творчість його формально визнали і прийняли до
Спілки художників УРСР.
5. Період утисків та протидії з боку
системи позначився великими втратами творів Марчука. Десятки картин було
втрачено безслідно. Про смутні часи сам маляр розповідає, що шукав будь-які
можливості показати свої роботи світові, навіть віддавав їх творчим людям, які
з гастролями мали можливість виїжджати за кордон.
6. Марчук є засновником кількох нових
стилів в образотворчому мистецтві. Живописець створив власний стиль, іменований
«пльонтанізм». Термін походить від слова «пльонтати», що на діалекті західного
регіону означає «плести». Полотна художника ніби створені з маленьких клубочків
дивних ниток, кожна картина складається з величезної кількості мазків та
штрихів.
7. У 2020 році Марчук став рекордсменом
українських аукціонів. У липні на київському аукціоні “Золотое Сечение”
натюрморт художника “Човни цвітом поросли”, був проданий за $ 56,100 при оцінці
$ 15,000. Це рекордна вартість за роботу художника на відкритих торгах. За лот
змагалися відразу 5 покупців.
8. У доробку майстра майже чотири тисячі
робіт, виконаних дев’ятьма видами техніки (авторство деяких належить лише
йому).
9. Іван Марчук високо цінив творчість свого колеги, художника Андрія Антонюка, уродженця нашого міста Первомайська і вважав, що своїм творінням живописець створив яскраву, лише йому притаманну сторінку у великій книзі, яка називається новочасне мистецтво України.
Дивовижною силою володіють книги, ти
відкриваєш їх, а вони тебе. Дитячі книги – це весело, цікаво та яскраво. Вони
стають вірними напарниками дітей у пізнаванні себе та навколишнього світу,
відіграють важливу роль у формуванні духовного та інтелектуального обличчя
нових поколінь.
ЯК ПОДРУЖИТИ ДИТИНУ З КНИГОЮ
- Надайте
дитині відкритий доступ до книг: організуйте в доступному для дитини місці
поличку, куточок, домашню бібліотеку з дитячими книжками; разом створюйте
тематичні виставки; «лікуйте» зіпсовані книжки.
- Разом
читайте та обговорюйте твори: влаштовуйте щоденні (щотижневі) сімейні читання
книжок з подальшим їх обговоренням (зміст книжок та час визначається залежно
від вікових, психофізіологічних та індивідуальних особливостей дітей).
-
Переконайтеся, що ви добрий оповідач: володійте мистецтвом виразного читання,
акторського виконання літературних творів.
- Добирайте
книги відповідно до індивідуальних особливостей дітей: обрати відповідні твори
допоможе психолог.
-
Розглядайте й обговорюйте ілюстрації: таким чином, діти оволодівають умінням
будувати розповіді, переказувати твори,а придумуючи назву до ілюстрації,
вчаться узагальнювати свою розповідь, аналізувати і визначати головне в
ілюстрації.
- Залучайте
дітей до створення книжок власноруч: твори для книжок діти можуть обирати або
складати самостійно, дорослий їх записує, діти малюють ілюстрації, разом
скріплюють сторінки.
- Подавайте
добрий приклад: багато читайте для себе і для дітей, ходіть разом до
бібліотеки, в книжкові крамниці, пропонуйте дитині самостійно обирати книжки,
цікаві їй.
Важливим чинником, який впливає на
ставлення дитини до книги, є позиція, яку в цьому питанні займають значущі для
неї дорослі – батьки, вихователі, вчителі. Приємного читання!
До Дня пам’яті та
примирення та Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні бібліотекарі
запросили учнів 9-Б класу Карлівський ліцей1
на годину-спомин. Цей день в Україні відзначається в європейському дусі
“не святкуємо, а вшановуємо”, людей, які боролися проти нацистського
окупаційного режиму, хто самовіддано та героїчно захищав свою Батьківщину, чиї
долі пройшли через трагічне чорнило війни.
Ми пам’ятаємо, якою
страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Сьогодні історія
знову повторюється – кращі сини нашого народу захищають українську землю. Дев’ятикласники
хвилиною мовчання вшанували пам'ять полеглих та схилили голови перед величним
подвигом героїв, які поклали своє життя за Україну тоді і сьогодні.
Метою цього
дня є сприяння більш глибокого розуміння проблем, пов'язаних з інвалідністю,
підтримки прав, гідності і благополуччя інвалідів. Люди
з обмеженими
можливостями мають такі ж права на працевлаштування, доступну освіту і
інфраструктуру, як і інші категорії громадян.
Тим часом,
хоча інваліди обмежені фізично, вони безмежні у своїх здібностях, талантах і
прагненні до самовираження. Завдяки величезній силі духу й волі, ці люди
досягають успіхів у найрізноманітніших сферах: науці, підприємницькій
діяльності, художній творчості, мистецтві, спорті. Час показав, що дуже часто
люди з обмеженими фізичними можливостями можуть досягти навіть більшого, ніж
зовсім здорові люди.
Це роман про історію
українських селян, які вимушені були страждати в період Голодомору 1932—1933
років. Головні герої історичного роману, це заможна родина братів Чорножукових,
які живуть у невеличкому селі Підкопаївка на Луганщині. У центрі уваги твору життя сім'ї
старшого брата Павла Серафимовича Чорножукова та його трьох дітей. Найбільше
уваги авторка роману приділяє наймолодшій доньці, 20-літній Варі-Ластівці.
Вона, ніби співчуває своїй героїні, що палко кохає Андрія, але вимушена йти
заміж за нелюбого Василя.
Дотримуючись народних звичаїв, вона зберігає вірність чоловікові та народжує двох дітей — Маргаритку й Сашка. Саме розколеться і її сім'я. Чоловік Василь стане однією з «червоних мітел» на селі, буде боротися з її батьками та дядьками. Але найбільше її вразить в серце та душу названа сестра Ганнуся, яку вона підтримувала та якій допомагала, давала свої чобітки або дарувала намисто.
Газетна і
журнальна інформація настільки органічно влилася в наше життя, що ми її часом
не помічаємо, як свіже повітря, яким дихаємо. Але коли проаналізувати вплив
періодики на людину, то розумієш, що преса, як і книга, супроводжує наше життя,
починаючи від народження і до глибокої старості, формує наш світогляд та
збагачує життя.
З метою
залучення читачів до бібліотеки, розкриття фонду періодичних видань та
ознайомлення з найбільш популярними журналами та газетами пропонуємо
переглянути експрес-виставку «Бібліотека і газети».
1 травня відзначає свій день народження
Симона Вілар - українська письменниця, яка пише у жанрі фентезі, альтернативної
історії та історичної прози, одна з найуспішніших письменниць світу. Основна
тема її історико-пригодницьких романів - Стародавня Русь, середньовічна Англія
та Шотландія, Скандинавія та Франція. Свої твори підписує псевдонімами Симона
Вілар та Наталя Образцова.
Чорнобиль… Це слово стало символом горя та страждання, нестерпного болю та покинутих домівок. Це чорний день в історії нашого народу. Рівно 37 років тому, 26 квітня 1986 року, на четвертому реакторі Чорнобильській АЕС пролунало два вибухи. Події того дня стали однією з наймасштабніших трагедій людства і увійшли в історію багатьох народів. поділивши життя багатьох людей на"до"та"після".
В роковини Чорнобильської катастрофи працівники Публічної бібліотеки ім. А. Михайленка спільно з класним керівником 9-Б класу Карлівський ліцей1 – Іриною Замковою вшанували пам’ять жертв радіаційних аварій та катастроф, провівши годину пам’яті «Земля Чорнобильська гірчить у полях і ріках». На захід були запрошені учасники ліквідації – голова чорнобильців Ляскало Віктор Володимирович, Одарченко Віктор Федорович, Пирлик Олександр Олександрович. Вони поділилися спогадами про ті часи у їхньому житті, про своїх друзів, з якими працювали. Багато із них уже померли. З погляду тридцятисемирічної давнини тепер можна стверджувати, що все це робили звичайні люди з великим ентузіазмом від щирого серця і великою надією на перемогу над атомним ворогом.
У цей день ми вшановуємо
ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу! Передаємо найщиріші слова вдячності
та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед
світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом.
23 квітня - Всесвітній день книги та
авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і
всіх, хто причетний до книжкової справи. Цей день має на меті залучати всіх
охочих до книжки і читання. Адже при читанні паперових книг емоції переживаються
яскравіше, розвивається уява і креативне мислення.
Сьогодні, коли без Інтернету та цифрових технологій важко уявити собі життя та роботу, здається, що книга відступає на другий план. Але це зовсім не так. Книга була і залишається незамінним супутником людини, її мовчазним радником, всезнаючим помічником, невичерпним джерелом мудрості.
У нашому житті часом
зустрічаються люди, які володіють надзвичайною магнетичною силою, здатною
впливати на людей. Випромінюючи впевненість, вони можуть зачаровувати. Щедра
карлівська земля подарувала нам таку людину, талановитого митця. Він є автором
багатьох збірок. Його твори ніби дихають степом, красою рідного краю і
дитинством. Наша бібліотека з гордістю носить ім'я Анатолія
Михайленка.
У літературі є такі
твори, що не залишають байдужими ні дорослих, ні дітей. До них весь час
повертаються, їх перечитують, із величезним задоволенням дивляться екранізації.
Детективний жанр дуже популярний серед читачів.
Датою
народження жанру детективу вважається 20 квітня 1841 року, коли було вперше
надруковане оповідання Едгара По «Вбивство на вулиці Морг», а згодом «Таємниця
Марі Роже» (1843) і «Украдений лист» (1844), спільним головним героєм яких був
меланхолійний приватний детектив та інтелектуал Дюпе. Наша бібліотека
пропонує своїм користувачам зануритися у цей літературний жанр прочитавши книги
з тематичної виставки.
«Володарка Понтиди» – це унікальна в
українській літературі пригодницька мандрівка лабіринтами королівських дворів,
ложами таємних товариств, феєречними маскарадами, капканами підозрілих дешевих
корчомок та в’язничних келій у передреволюційній Європі 1770-х років.
Герой цього авантюрного і глибоко
філософського роману – український козак-шляхтич Юрій Рославець. Зачарований «дамою
свого серця» і претенденткою на імператорський трон, він «женеться за з’явою»
своєї пристрасті від Парижа, через Німеччину до Венеції, Неаполя, Риму й Пізи,
переживаючи карколомні пригоди і сповнюючись життєвою мудрістю й дещо
фаталістичним розумінням життя і світу.
Цей літературний шедевр написаний 1987
року в Нью-Йорку контроверсійним українським автором, племінником Лесі
Українки, Юрієм Косачем (1908–1990) – видатним, хоча й досі, на жаль,
маловідомим майстром української історичної прози.
Олесь Гончар – феномен
української культури. "Талант виростає з нації, як та квітка зі стебла, тому
відірвати свою долю від долі нації – означає загинути", – ділився
роздумами письменник. Він умів в океані рідної мови знаходити слова, які несуть
в собі код нації.
Олесь Гончар був
поборником суверенної України, захисником рідної мови і культури, людиною, яка
повернула нас до історичного коріння і свято шанувала свої. Його твори
перекладалися 67 мовами народів світу. Романи, повісті, оповідання, вірші в
котрих оспіваний героїзм і високі моральні якості людини залишили в українських
читачів пам'ять про видатного прозаїка і активного громадського діяча.
Одним кохання дарує
цілий світ. А іншим — біль нерозділених почуттів. Красунчик на все село
Ростислав не звертав уваги на закохану по вуха Марусину. Він погрався з її
почуттями, сказав: «Чекай на мене», — і повернуся з іншою, вродливою успішною
моделлю. Мовляв, дивись, хто вона і хто ти. Принижена зрадою Марусина їде в
Данію на заробітки, щоб стати успішною жінкою та повернути Ростислава. Зціпивши
зуби, дівчина досягає неймовірного: стає моделлю та жаданою жінкою. Тепер уже
Ростислав готовий покинути заради Марусини дружину. Але дівчина не хоче
вертатися в минуле. За крок до омріяного щастя вона вдруге за життя опиниться
на краю прірви. Та цього разу не для того, щоб впасти. А щоб злетіти.
27 березня у всьому
світі відзначають Міжнародний день театру. Це не тільки професійне свято
майстрів сцени, це свято мільйонів глядачів. Театр має виключно важливе етичне
і художнє значення, сприяє формуванню естетичного смаку, розширює кругозір. Для
любителів театрального мистецтва у читальному залі розгорнуто книжкову полицю
«Я люблю театр», на якій підібрано найкращу літературу про митців України.
