Мова – життя основа

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

      Щоб зберегти найцінніший скарб  - МОВУ потрібно докласти чимало зусиль. Святкування  міжнародного дня рідної мови є не тільки гарним та різнобарвним мовленнєвим святом, а й ефективним засобом  формування культури  толерантного  міжнаціонального спілкування. 

Не залишились осторонь цього великого свята й працівники  нашої бібліотеки. Напередодні свята  в приміщенні читальної зали був проведений усний журнал «Мова – життя основа» із учнями 10 – А класу гімназії ім. Н.Герасименко. Бібліотекар Олександра Таран за допомогою відео презентації розповіла учням про свято рідної мови. Згадували класиків української літератури, відомих поетів та пісні на їхні слова. Захід прикрасили різноманітні конкурси на знання рідної мови, під час яких школярі виявили кмітливість та гарні знання.

Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!